ADAPTATION PROBLEMS OF THE UKRAINIANS DEPORTED FROM POLAND TO DONETSK REGION IN 1945-1947
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія - Year 2016, Vol 6, Issue 16
Abstract
The article examines characteristic features of adaptation process of resettlers from Poland to Donetsk region in 1945 – 1947 on the basis of wide range of sources. Nature of resettling process was determined by the substance of administrative and command system. It is proved that the adaptation process was significantly affected by violation of principle of zemlyachestvo during the resettlement, economic disorder, low level of property compensations, kolkhoz system rejection and the Holodomor of 1946-1947. It was difficult to supply the families with foodstuff with workdays served out in kolkhoz. Incomplete families settling caused lack of subsidiary means of subsistence. This put the resettlers to a disadvantage compared to the local kolkhozniks. Due to disorganization of work in kolkhozes they were more often shifted from one work to another that reduced the number of workdays served out, they were not engaged in piece work”. Besides the place of resettlement sometimes didn’t respond to the newcomers’ professional abilities. Owing to the entire set of reasons the number of resettlers’ families in Donetsk region was reduced. In September 1947 there left 25,3 % of them. Having found out that in West Ukraine the private form of farm management had still prevailed most of resettlers tried to move there. Донецькі села і до війни мали один із найнижчих рівнів щільності населення в Україні. Сільські райони визнавалися багатоземельними, час від часу до них проводили переселення. Після окупації чисельність сільських мешканців області складала 81,8 % від довоєнної. Партійно-радянське керівництво, продовжуючи практику необмеженого розпорядження людськими ресурсами, при нагоді спрямовувало сюди людські потоки, котрі мали форму переселень. Першим з них було переселення українців із Закерзоння. У 1944 р., коли проблему повоєнних територіальних урегулювань з Польщею було вирішено розв’язати залишенням їй Холмщини, Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і переселенням компактних груп українців в УРСР, внутрішні потреби Донбасу збіглися з державним бажанням утиснути велику масу “чужих” українців до штучно створеної радянської схеми життя. Донецька область була визначена місцем розселення значної частки всього переселенського загалу поміж 11 східних і південних областей УРСР. Перше повоєнне переселення у Донецьку область було невдалою спробою влади вирішити проблеми трудових ресурсів на селі. На вересень 1947р. їх залишилося вже 25,3%. Причиною цього є неврахування багатьох чинників, таких, як житловий, професійний, кліматичний, мовний, що пов’язано як з повоєнними труднощами, так і з недоліками адміністративно-командної системи. Неефективним переселення було й тому, що відбувалося в першу чергу з політичних міркувань держави, що намагалася за рахунок таких переселень зняти напруження в національному питанні західного регіону і колективізувати населення вищеназваного регіону. Донбасу відводилася роль “кузні”, що переробить “відсталого” селянина на “політично свідомого” колгоспника.
Authors and Affiliations
N. Shypik
Keywords
Related Articles
- EP ID EP428954
- DOI -
- Views 52
- Downloads 0
Керамическая посуда в погребальном обряде племен срубной культуры Северного Приазовья
В статье проанализирован керамический корпус срубной культуры Северного Приазовья. Рассматриваются некоторые особенности обрядово-инвентарного комплекса и вопросы культурно-хронологической периодизации погребальных памят...
МАТЕРІАЛИ ОСОБОВОГО ПОХОДЖЕННЯ ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ КУПЕЦТВА НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ КІНЦЯ ХVІІІ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.
В статті аналізуються матеріали особового походження, котрі висвітлюють історію купецтва Наддніпрянської Україні. Складені на основі пам’яті і особистих вражень, індивідуального досвіду учасників подій, матеріали особово...
КОМПРОМІСНИЙ ПІДХІД ДО РОЗВ’ЯЗАННЯ МОРАЛЬНОЇ ДИЛЕМИ В ПОЛІТИЦІ: КОНЦЕПЦІЯ МАКСА ВЕБЕРА
У статті проаналізовано компромісний підхід до співвідношення політики і моралі на прикладі концепції видатного німецького мислителя Макса Вебера. Визнаючи політику сферою втілення легітимного насильства, він заперечує м...
ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА РОЗВИТОК СУЧАСНИХ ПОРІВНЯЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
У статті порушується проблема взаємозв’язку між глобалізацією та порівняльним політичним аналізом. Узагальнюючи, що в рамках традиційного компаративного аналізу, держава сприймається як ключовий внутріполітичний актор, а...
ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ТЕАТРАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ МАРІУПОЛЯ (1946–1960-ті рр.)
У статті розглянуто особливості розвитку театрального мистецтва Маріуполя протягом 1946 – 1960-х років. Описано заходи радянської влади, спрямовані на відновлення контролю за театральною справою, ослабленого під час війн...