АНГІОАРХІТЕКТОНІКААРТЕРІОВЕНОЗНИХ МАЛЬФОРМАЦІЙ ЦЕНТРАЛЬНИХ ЗВИВИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЯК ПРЕДИКТОР КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ ЗАХВОРЮВАННЯ
Journal Title: Ендоваскулярна Нейрорентгенохірургія (original) - Year 2014, Vol 10, Issue 4
Abstract
Мета роботи — встановити кореляцію між ангіоархітектонікою артеріовенозних маль- формацій центральних звивин головного мозку (АВМ ЦЗГМ ) та клінічними проявами захво- рювання. Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 95 хворих з АВМ ЦЗГМ, із них 57 (60 %) чоловіків, 38 (40 %) жінок, які перебували на лікуванні та обстеженні в ДУ «На- уково-практичний Центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України» у період з 1997 до 2013 р. Вік пацієнтів — від 15 до 61 року (середній вік — 29,69 року). Результати. Установлено, що найчастіше мальформації виявлялися судомними напада- ми — 54 (56,8 %) випадки. Другою за частотою була інтракраніальна геморагія — 35 (36,8 %) випадків. У решти випадків спостерігали інші клінічні вияви. Статистично достовірним чинником негативного прогнозу щодо крововиливу є розмір АВМ до 3 см (р = 0,02). У разі та- кого розміру можливість крововиливу достовірно збільшується вдвічі, а прояв захворювання судомами знижується на 47 %. При розмірі АВМ від 3 до 6 см та понад 6 см дебют найчас- тіше пов’язаний із судомним синдромом. Достовірно погіршує прогноз наявність однієї дре- нувальної вени, при цьому ризик прояву судомного синдрому був статистично достовірно на 38 % нижчим, ніж маніфестації геморагічним дебютом. АВМ ЦЗГМ з трьома дренувальни- ми венами частіше ускладнювалася судомним синдромом. У разі 4 і більше дренувальних вен ризик розвитку судомного синдрому був майже втричі більшим, ніж маніфестації крововили- вом. Геморагічний дебют переважав у групах хворих, де АВМ ЦЗГМ кровопостачалася із пере- дньої мозкової та підкіркових артерій. Судомний синдром був першим проявом захворювання при кровопостачанні з середньої мозкової артерії та в разі її поєднання з передньою мозко- вою артерією. Виявлено тісний взаємозв’язок між клінічним проявом АВМ ЦЗГМ і типом будови АВМ, дещо слабшим — з кількістю дренувальних вен та джерелом кровопостачання. Взаємозв’язку між розміром АВМ, віком хворих та проявом АВМ ЦЗГМ не встановлено. Висновки. Фактори високого ризику геморагічного прояву артеріовенозних мальформацій центральних звивин головного мозку: фістульозний тип будови мальформації, кровопостачан- ня з передньої мозкової та підкіркових артерій, одна дренувальна вена, розміри ядра до 3 см. Кровопостачання мальформації з середньої мозкової артерії та наявність трьох та чоти- рьох дренувальних вен були фактором ризику виникнення судом.
Authors and Affiliations
О. Є. СВИРИДЮК, Д. В. ЩЕГЛОВ, С. В. КОНОТОПЧИК, А. В. БАРКАНОВ, І. М. БОРТНИК, З. Б. ЧУХРАЙ
Keywords
Related Articles
- EP ID EP462510
- DOI -
- Views 70
- Downloads 0
ОСОБЛИВОСТІ ХІРУРГІЧНОГО ВИДАЛЕННЯ СФЕНООРБІТАЛЬНИХ МЕНІНГІОМ
Мета роботи — вивчити особливості хірургічної техніки та проаналізувати результати лікування пацієнтів із сфеноорбітальними менінгіомами (СОМ). Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів комплекс...
КЛІНІЧНА ДОЗИМЕТРІЯ ОРТОВОЛЬТНОГО РЕНТГЕНІВСЬКОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
Мета роботи — провести відносну клінічну дозиметрію рентгенотерапевтичного апа- рата та розрахувати поглинену дозу у воді за допомогою дозиметричних рекомендацій; про- аналізувати альтернативний параметр якості пучка....
USING OF MODERN ENDOVASCULAR METHODS AND TECHNIQUES IN TREATMENT OF COMPLEX ANEURYSMS
Objective — to study the using of modern endovascular methods and techniques including ballon-assisted, stent-assisted, dual-catheterization coilling and flow-diverting devices for correct selection and treatment of pati...
ХВОРОБА КРЕЙТЦФЕЛЬДТА–ЯКОБА ЯК ПРИЧИНА ШВИДКО ПРОГРЕСУЮЧОЇ ДЕМЕНЦІЇ (КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК)
Огляд присвячено пріонним захворюванням, зокрема хворобі Крейтцфельдта–Якоба. Про- ведено власне клінічне спостереження пацієнтки з ймовірною хворобою Крейтцфельдта–Яко- ба. Виконано клініко-інструментальне зіставленн...
ДІАСТОЛІЧНА ДИСФУНКЦІЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ПАЦІЄНТІВ З ГОСТРИМ ІНФАРКТОМ МІОКАРДА З ЕЛЕВАЦІЄЮ СЕГМЕНТА ST ПІСЛЯ ПЕРВИННОГО СТЕНТУВАННЯ КОРОНАРНИХ АРТЕРІЙ У ГОСПІТАЛЬНИЙ ПЕРІОД
Мета роботи — встановити прогностичний вплив первинного коронарного стентування на клінічний перебіг та особливості ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) у пацієнтів з го- стрим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (І...