COMMONALITIES AND DIFFERENCES IN THE FUNCTIONING OF THE OSCE SPECIAL MISSIONS IN UKRAINE AND GEORGIA: INSTITUTIONAL AND PROCEDURAL DIMENSIONS
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія - Year 2017, Vol 7, Issue 19
Abstract
It is analyzed the commonalities and differences in the functioning of the OSCE mission in Georgia and Ukraine and the effectiveness of the organization in resolving conflicts in the former Soviet Union. It is investigated the OSCE activities in Georgia and Ukraine, mainly its institutional and procedural dimensions. Emphasis is placed on the reforming of the decisionmaking process; introducing a coercive mechanism, whether economic or political, which could affect the parties to the conflict in order to implement the agreements; equipping of the OSCE missions with new security tools. Проаналізовано спільне та відмінне у функціонуванні місій ОБСЄ у Грузії та Україні та ефективність діяльності організації у врегулюванні конфліктів на пострадянському просторі. Зіставлення особливостей діяльності місій у двох країнах у інституціональному та процесуальному вимірах актуалізується із точки зору виявлення ефективності діяльності ОБСЄ та пошуку оптимальних методів роботи задля встановлення демократичного устрою та миру. Враховуючи те, що місії ОБСЄ були залучені до врегулювання конфліктів в обох країнах та значну критику діяльність організації, стверджується про доцільність комплексного вивчення ролі ОБСЄ у вирішенні обох конфліктів, а саме її нормативно-правової основи, роботи інституцій та оперативної діяльності на місцях. Доведено, що досвід роботи вже закритої місії ОБСЄ в Грузії може стати корисним при розробці плану врегулювання кризи в Україні. Серед досягнень функціонування місій ОБСЄ у Грузії та Україні виокремлено її нейтральний статус, що дозволяє залучити до переговорів велику кількість учасників. У випадку Грузії та України ОБСЄ стала платформою для ведення переговорів з Росією, як однією зі сторін конфлікту і без погодження з якою неможливе вирішення кризи. Наголошено на такому досягненні організації як залучення сторін конфлікту до переговорів та зменшення інтенсивності військових дій, враховуючи й той факт, що у своїй діяльності ОБСЄ дотримується багатофункціонального підходу у вирішенні кризи у суспільстві, який містить гуманітарний підхід у роботі з населенням та моніторинг прав людини. Виокремлено виклики у роботі ОБСЄ, до яких віднесено складний процес прийняття рішень, відсутність механізму примусу щодо виконання домовленостей, що призводить до порушення угод та невирішеності конфлікту, часту відсутність спостерігачів на місці, де трапляються збройні інциденти тощо. Доводиться необхідність реформування процесу прийняття рішень, особливо у випадку, коли сторони конфлікту долучені до прийняття важливих рішень; впровадження механізму примусу, чи то економічного, чи то політичного, який міг би впливати на сторони конфлікту задля виконання домовленостей; оснащення місій ОБСЄ новим обладнанням та засобами безпеки задля усунення ризиків для міжнародних спостерігачів та кращого моніторингу в зоні конфлікту.
Authors and Affiliations
Lesya Dorosh, Roxana Shchukina
Keywords
Related Articles
- EP ID EP429589
- DOI -
- Views 50
- Downloads 0
“Грецька операція” 1937–1938 рр. у Північному Приазов’ї: історіографія проблеми
У статті розглядається стан наукової розробки проблеми політичних репресій сталінського режиму проти грецького населення Північного Приазов’я. Висвітлено коло проблем, які знаходяться у полі зору українських та російськи...
Вплив нового регіоналізму на розвиток країн Латинської Америки
Сучасні міжнародні відносини характеризуються поєднанням політичних, економічних та соціокультурних факторів. Питання дослідження нового регіоналізму на пряму пов’язане з такими явищами як інтеграція та глобалізація. Для...
Еволюція колективної безпеки СНД
Співдружність Незалежних Держав утворилася внаслідок розпаду Радянського Союзу на початку 90-х років минулого століття. Учасниками Співдружності спочатку були12 держав - колишніх Союзних республік СРСР, за винятком приба...
Головні складові експортної торгівлі Греції з Російською імперією (друга половина ХІХ ст.)
Висвітлюються особливості зовнішньоторгових відносин між Грецією та Російською імперією у другій половині ХІХ ст ., дана характеристика головним складовим грецького експорту (корінка, вино, оливки та оливкова олія, сухоф...
Політико – правові засади утворення грецької спільноти у Північному Приазов’ї наприкінці ХVІІІ ст.
На основі комплексного аналізу літератури та джерел, аналізуються основні політико – правові аспекти утворення грецької спільноти в Північному Приазов’ї наприкінці ХVІІІ ст. Серед яких: геополітична та стратегічна заціка...