Дидактичне обґрунтування краєзнавчого компонента змісту навчання іноземних мов у початковій школі
Journal Title: Проблеми сучасного підручника - Year 2018, Vol 20, Issue 20
Abstract
★У статті обґрунтовано методичну потребу презентації відомостей про рідну культуру учнів початкової школи у процесі навчання іноземних мов. Це є однією з ключових умов побудови процесу навчання у формі «діалогу культур». Автор розглядає учня молодшого шкільного віку як повноцінного суб’єкта культури, в якій він існує та розвивається, що зумовлює формування його національної ідентичності, почуття патріотизму та гідності, у тому числі й засобами іноземної мови. На переконання автора, під час оволодіння іноземною мовою учень має не лише знайомитися з іншою культурою, але й навчатися порівнювати її з виявами власної, усвідомлювати відмінності між культурами як норму їх співіснування у сучасному глобалізованому світі. Для позначення відомостей про рідну країну запропоновано використовувати термін «краєзнавство», який варто досліджувати на трьох рівнях: загальнонаціональному, регіональному та локальному. За результатами анкетування вчителів виокремлено краєзнавчі відомості, з якими має знайомитися учень за період навчання у початковій школі. Запропоновано їх розподіл за роками навчання.★В статье обоснована методическая потребность презентации сведений о родной культуре учащихся начальной школы в процессе обучения иностранным языкам. Это является одним из ключевых условий построения процесса обучения в форме «диалога культур». Автор рассматривает ученика младшего школьного возраста полноценным субъектом культуры, в которой он существует и развивается, что обуславливает формиро- вание его национальной идентичности, чувства патриотизма и достоинства, в том числе и средствами иностранного языка. По мнению автора, по мере овладения иностранным языком ученик должен не только знакомиться с другой культурой, но и учиться сравнивать ее с проявлениями собственной, осознавать различия между культурами как норму их сосуществования в современном глобализированном мире. Для обозначения сведений о родной стране предлагается использовать термин «краеведение», исследовать его на трех уровнях: общенациональном, региональном и локальном. По результатам анкетирования учителей выделены краеведческие сведения, с которыми следует знакомить ученика во время его обучения в начальной школе. Предложено их распределение по годам обучения.★The article deals with the problem of presenting information about students’ native country and culture in the process of foreign language learning. Implementation of this approach is vital for providing methodological principle of “dialogue of cultures”. The author emphasizes that a child of junior school age is a ‘full-fledged’ subject of cultural environment in which he or she exists. Therefore, it is deemed necessary to develop their national identity, sense of dignity and patriotism while studying school subjects and foreign language is not an exception. According to the author in the process of studying a foreign language a students have not only to develop their linguistic skills and expand knowledge of another culture but also be ready to present information about native culture in the process of communication with native speakers. The author introduces a term to describe the scope of knowledge about students’ native culture and defines three levels of its presentation: national, regional and local. The importance of introducing the above mentioned information is determined by a number of factors: 1) important aspects of language and culture are revealed only in the condition of their comparative analysis; 2) in the process of communication it is necessary to represent information about own culture and country; 3) understanding of student’s own culture raises the sense of their national identity and patriotism. A number of primary school teachers were questioned in order to define which information about students’ native culture is to be included in the process of learning. The empirical data was analyzed and systemized so as to appropriately supplement the syllabus. The obtained data can be used by textbook writers and curriculum developers in order to incorporate information about native culture and country in educational process.★
Authors and Affiliations
О. С. Пасічник
Keywords
Related Articles
- EP ID EP489209
- DOI -
- Views 134
- Downloads 0
ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З ПІДРУЧНИКОМ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В СТАРШІЙ ШКОЛІ
★У статті розкриваються актуальні питання змісту, структури та використання підручника із зарубіжної літератури у навчально-виховному процесі старшої школи. Схарактеризовано структуру підручника як дидактичну систему, що...
ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНОГО ПІДРУЧНИКА ФІЗИКИ
★У статті розкрито сутність компетентнісного підходу в навчанні. Обґрунтовано структуру та виявлено особливості методичного апарату компетентнісно орієнтованого підручника фізики. З‘ясовано, що сучасний підручник має над...
ДИЗАЙН НАВЧАЛЬНОГО ПОСІБНИКА ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО НАВЧАННЯ (з досвіду конструювання робочого зошиту з дисципліни “Перспектива і тіні” для студентів коледжу КНУТД)
Робочі зошити з друкованою основою широко використовуються у викладанні великої кількості навчальних предметів і орієнтовані на різний вік учнів. У вищій школі робочі зошити допомагають економити час і урізноманітнюють с...
ФЕНОМЕН ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ЗМІСТІ ПІДРУЧНИКА ДЛЯ КЕРІВНИКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
У статті репрезентовано концептуальні підходи щодо розгляду феномена педагогічної культури, важливість її формування та розвитку для успішного виконання керівником загальноосвітнього навчального закладу своєї управлінськ...
ПІДРУЧНИКИ З ПРИРОДНИЧИХ ПРЕДМЕТІВ ЯК СКЛАДОВА ДОСЛІДНИЦЬКОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА
Розглянуто проблеми підручників природничого циклу предметів як складової навчального середовища в аспекті організації дослідницьких умінь і навичок учнів. У вітчизняній освіті впроваджуються елементи STEM-освіти з метою...