ДИНАМІКА ВІЗІОНЕРСЬКОГО ПЕРЕЖИВАННЯ В ПОЕЗІЇ В. СТУСА
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія - Year 2018, Vol 11, Issue 19
Abstract
Статтю присвячено дослідженню візіонерської природи поезії В. Стуса. Обґрунтовується теза про трансформацію взіонерської поезії в модерну добу, що виокремлює інтравертивний тип постання візії, властивий В. Стусу. З’ясовується джерело надчутливого стану психіки, що здатна переживати осяяння і спосіб поетичного вираження глибинних переживань. На основі інтерпретації вірша «Гойдається вечора зламана віть» продемонстровано, як саме образно-символічні, інтонаційні, ритміко-звукові та ідейно-тематичні плани поезії відбивають й одночасно створюють динаміку візіонерського переживання. The article is dedicated to the visionary poetry of Ukrainian poet of the ХХth century Vasyl Stus. We raises the issue of theoretical comprehension of literary visionarism not only as a genre, but first of all as an embodiment of the author's actual visionary experience (mystic feeling). On the basis of psychological and cultural works of K. G. Jung, O. Huxley and S. Groff, we define the visionary type of creativity, as the artist's ability to feel and translate such spiritual states in which he can see the invisible essence of things and deeply perceive all that is happening either in his own spiritual world or everywhere in the universe, thereby intuitively looking into the mysterious laws of being, the world of archetypes of the collective unconscious. The article shows that in the V. Stus’s poems prevails the introverted way of raising a vision (as opposed to the extroverted, for example, in P. Tychyna’s poetry), which actualize the existential problems. The poet's experience looks dynamic, not static. His poetry is the path to his inner world, in which various spiritual conditions are experienced. This is confirmed in our interpretation of the poem «A broken evening branch swings...» by Vasyl Stus. The sensation of pain fills the artistic consciousness with energy, the author deepens into the inner world and studies it. Such poetry can be called meditation. For the poet, this is a way to find spiritual support for the struggle in real life. The journey to the inner world author poetically transmits through the rhythm, intonation and images of the broken branch, autumn obscurity, fires. At the beginning of the poem, the author expresses a sense of anxiety, alienation and loneliness. Then the author shows the struggle of the mind and soul, which wants to reach the higher levels of being. In the landscape of the soul, the sun appears as a symbol of the spiritual center. In the final, the author feels unity with the whole universe and God. Poetic meditation culminated in finding support in accepting suffering and death. Our interpretation opens not only the new sides of V. Stus artistic world, but also theoretical and methodological perspectives for the study of modern visionary poetry.
Authors and Affiliations
Ольга Олександрівна Калашник
Keywords
Related Articles
- EP ID EP560724
- DOI -
- Views 89
- Downloads 0
Пізнаючи бога, людину, світ: поезія Мірчі Лютика як духовна величина
У статті проаналізовано тематичні та духовні горизонти поезії сучасного румунського автора, котрий живе і працює в Україні, Мірчі Лютика. Об'єктом уваги стали вибрані твори, перекладені українською Віталієм Колодієм та в...
ПСИХОАНАЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ ОБРАЗУ ВОДЯНИКА В УКРАЇНСЬКІЙ МІФОЛОГІЇ
У статті осмислюється образ водяника як персоніфікований образ архетипу Тіні. Крізь призму психоаналізу розглянуто народні демонологічні вірування Закарпаття (на основі фольклорно-етнографічної розвідки Ф. Потушняка «Дем...
Милош: болгарские контекстуализации
В статье приводится размышление о смысле и возможных интерпретациях термина «мировой автор» посредством анализа присутствия в современной болгарской культуре лауреата Нобелевской премии Чеслава Милоша. Болгарские перевод...
ПОЕТИКА РЕТРОСПЕКТИВНОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ ІДЕОЛОГІЧНІЙ РОМАНІСТИЦІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.
У статті визначено роль ретроспективності в художньому відтворенні в українській ідеологічній романістиці другої половини XIX ст. таких часових феноменів, як «тісний» («згорнутий»), «розірваний» час, безчасся. Виділено н...
МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ЛІНГВОКУЛЬТУРНОГО КОНЦЕПТУ (НА ПРИКЛАДІ КОНЦЕПТУ FAMILY)
У статті подано комплексний аналіз поняття «лінгвокультурний концепт» та запропоновано визначення концепту з позицій лінгвокультурології. Проаналізовано типову структуру лінгвокультурного концепту, що містить такі складо...