ДО ПИТАННЯ ПРО СТАТУС ГІПОКОРИСТИК В ОНОМАСТИЧНІЙ ПІДСИСТЕМІ МОВИ

Abstract

One of the tasks of modern linguistics is to build a dynamic model of the human language through the analysis of functionally motivated linguistic units, which, in particular, include hypocoristic names – a non-unofficial (short) variants of a personal name, used mainly for communication purposes. The analysis of the formal and semantic structure of hypocoristic names, studying their functional features in comparison with those of the official (full) names will make it possible to get closer to the understanding of the lingual status of the proper name. The purpose of the paper is to examine hypocoristic names in the languages of the same and different structure in order to clarify the common features and discuss the obtained results to confirm or deny the hypothesis of their own place in onomastic subsystem of language. Methods. Typological method is used in the paper. Results: hypocoristic names are frequently used in English, French, German, Spanish, Russian, Ukrainian, Japanese, and Persian languages in three main models: monosyllabic, disyllabic and reduplicative. There are vivid commonalities among the languages under analysis which could be due to the communicative function of hypocoristics in vocatives. Vocative discourse is where hypocoristics work their way to the language structure. A vivid example of the process is the Russian truncated vocative which broadens the scope of its function from originally short names to full names and positions outside vocative discourse. Hypocoristics whose zone of production is vocative discourse are neutral to morphological-syntactic indices. However, the mind processes short forms of the name in accordance with the general processes that are at the heart of the linguistic organization and human communication. The main of such processes is iconism – the motivation of a linguistic form. The main way of handling hypocoristics is an iconic diagram – a systematic organization of signs, which are not necessarily similar to their referents, but whose interconnection reflects their relation to the referents. Conclusion. The hypothesis was confirmed but further investigation is to be continued.

Authors and Affiliations

Євгенія БЄЛІЦЬКА

Keywords

Related Articles

МОВНІ КОНТРАСТИ ЯК ЗАСІБ УВИРАЗНЕННЯ КОНОТАТИВНОЇ СЕМАНТИКИ ІДЕОЛОГІЧНО ЗАБАРВЛЕНИХ НОМІНАТИВНИХ ОДИНИЦЬ (на матеріалі української публіцистики періоду незалежності)

У статті розглянуто найпродуктивніші види логіко-семантичних контрастів (антонімічний і синонімічний). Виявлено типи відношень, які формують ці контрасти. Установлено, що під дією нової аксіологічної опозиції “своє” – “ч...

ЛИНГВОСЕМИОЗИС ПАРЕМИЙ С СЕМАНТИКОЙ ПРОГНОЗА КАК НАРОДНЫХ ПРИМЕТ И СУЕВЕРИЙ

В статье рассматриваются механизмы знакообразования паремий с семантикой прогноза, в основе которых лежат народные приметы и суеверия; подчеркивается, что сам процесс лингвосемиозиса данных языковых единиц отражает их ин...

ГРАФІЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ФОНЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙ (на матеріалі новелістики Д.Г. Лоуренса)

Emotions are essential in D. H. Lawrence’s literary texts. He lived in the period of industrialization and materialism, when emotions were in the state of stagnation. That is why his short stories make the readers feel r...

КОЛЬОРОНАЗВИ В СИСТЕМІ ЦІННОСТЕЙ РАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА (на матеріалі “Словника української мови” в 11 томах)

Стаття присвячена дослідженню семантичних інновацій та особливостей лексикографічної інтерпретації лексичних одиниць на позначення кольору в радянський час на основі аналізу матеріалів “Словника української мови” в 11 то...

МОВНА СЕМАНТИКА В ЛІНГВОКУЛЬТУРНОМУ ТА КОГНІТИВНОМУ ВИМІРАХ

Introduction. In linguocognitive perspective the paper highlights the ways of integrating the methods of studying the linguistic phenomena from philosophy of science and the philosophy of arts points of view. The author...

Download PDF file
  • EP ID EP305244
  • DOI -
  • Views 128
  • Downloads 0

How To Cite

Євгенія БЄЛІЦЬКА (2017). ДО ПИТАННЯ ПРО СТАТУС ГІПОКОРИСТИК В ОНОМАСТИЧНІЙ ПІДСИСТЕМІ МОВИ. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія, 20(2), 70-76. https://europub.co.uk./articles/-A-305244