ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СВИНЕЙ ПОРОДИ П’ЄТРЕН ЗА ЧИСТОПОРОДНОГО РОЗВЕДЕННЯ І СХРЕЩУВАННЯ
Journal Title: Технологія виробництва і переробки продукції твариннитцва - Year 2018, Vol 2, Issue 145
Abstract
У статті висвітлено проблему пошуку оптимальних варіантів проведення селекційного процесу у стаді свиней за чистопородного розведення і схрещування. З цією метою було сформовано контрольну і дві дослідні групи: ♀ п’єтрен × ♂ п’єтрен (контрольна), ♀ (п’єтрен × велика біла) × ♂ велика біла (перша дослідна), ♀ (п’єтрен × дюрок) × ♂ п’єтрен (друга дослідна). Аналіз продуктивності тварин вказаних груп було проведено за 40, 30 і 35 опоросами, відповідно. Встановлено, що перевагою за більшістю репродуктивних ознак характеризуються свиноматки першої дослідної групи, які мають спадковість великої білої породи, що традиційно вважається материнською формою у схемах схрещування. Їх перевага за багатоплідністю становила 0,3‒0,5 голів, кількістю поросят і масою одного поросяти за відлучення – 0,6‒1,6 голів і 0,1‒0,9 кг, відповідно, за збереженістю ‒ 3,9‒14,5 %; у двомісячному віці поросята зі спадковістю ♀ (п’єтрен × велика біла) × ♂ велика біла характеризувались більшою кількістю поросят (на 0,4‒1,6 голів), вищою живою масою однієї голови (на 0,2‒1,1 кг) та гнізда (на 7,6‒31,1 кг). У молодняку другої дослідної групи, які мають спадковість м’ясних порід п’єтрен і дюрок, вже у ранньому віці спостерігається тенденція до вищої скоростиглості. Із віком їх перевага за відгодівельними якостями зростає. Порівняно із ровесниками контрольної і першої дослідної груп вони мають вищу живу масу у віці 100 діб і 7 місяців (на 4,4‒8,5 і 14,4‒21,7 кг відповідно), середньодобовий приріст на дорощуванні і відгодівлі (115‒190 і 82‒120 г) та абсолютний приріст на відгодівлі (на 9,1‒13,2 кг); свині другої дослідної групи раніше досягають живої маси 100 кг – на 18‒32 дні і мають тонший шпик – на 0,2‒0,9 мм. Отже, кращими репродуктивними якостями характеризуються свиноматки, отримані за схеми схрещування ♀ (п’єтрен × велика біла) × ♂ велика біла, а вищі відгодівельні якості спостерігаються у молодняку зі спадковістю ♀ (п’єтрен × дюрок) × ♂ п’єтрен.
Authors and Affiliations
О. В. ХМЕЛЬОВА, Р. В. Ставецька
Keywords
Related Articles
- EP ID EP612674
- DOI 10.33245/2310-9289-2018-145-2-38-45
- Views 237
- Downloads 0
PAPAVER RHOEAS L. BEE POLLEN
The aim of our research was to establish morphological and spectrometric characteristics, the content of phenolic compounds and the antioxidant activity of P. rhoeas bee pollen. Samples of monofloral and polyfloral bee p...
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ТА БІОЛОГІЧНОЇ ЦІННОСТІ БІЛКІВ МОЛОКА КОРІВ ЧИСТОПОРОДНИХ ПОРІД ТА ЇХ ПОМІСЕЙ
Проаналізовано біологічну цінність молочного білка у кросбредних корів порівняно з чистопородними аналогами. Дослідження проводили на коровах української чорно-рябої молочної породи та помісях першого покоління, отримани...
ВПЛИВ РІЗНИХ РІВНІВ ЛІЗИНУ В КОМБІКОРМАХ НА ІНКУБАЦІЙНІ ЯКОСТІЯ ЄЦЬ СТРАУСІВ
Динаміка ведення страусівництва в Україні потребує проведення наукових досліджень інкубаційних якостей яєць цієї птиці за різних рівнів годівлі. Експериментально встановлено, що інкубаційні якості яєць самок африканських...
ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІВ ЗА ВИКОРИСТАННЯ НАНОЧАСТИНОК МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У РАЦІОНІ
У статті наведено дані досліджень зі встановлення ефективності використання в раціонах високопродуктивних корів мінеральних кормових добавок з використанням наночастинок мікроелементів: міді, цинку, марганцю, кобальту, з...
СЕЛЕКЦІЯ МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ ЗА СТІЙКІСТЮ ДО ЗАХВОРЮВАНЬ
Зі зростанням надою у високопродуктивних стадах молочної худоби підвищилась частота «лактаційних захворювань»: маститу, кульгавості, метриту, кетозу, затримки плаценти та зміщення сичуга. У деяких країнах вже проводиться...