ЕКОНОМІЧНА ВЛАДА ЯК КЛЮЧОВИЙ ОБ’ЄКТ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН (ПИТАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ)
Journal Title: Економічна теорія та право - Year 2016, Vol 3, Issue 26
Abstract
Постановка проблеми. Україна відзначила 25-річчя своєї незалежності у складних політичних умовах. Однак одним із джерел оптимізму щодо життєздатності української держави є її національна економіка, що інтегрована в глобальну економічну систему і має певні параметри власної конкурентоздатності. Разом із тим слід визнати, що ефективність вітчизняного господарського механізму викликає дуже багато застережень. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика економічної влади є доволі нерозкритим науковим питанням у його предметному контексті. Разом із тим кратологія як наука, предметом якої є влада як така, отримала увагу в роботах В. В. Желтова, В. Ф. Халіпова, В. Г. Ледяєва, Е. Вейнера, Ф. І. Шамхалова. Формулювання цілей. Основна мета цієї статті полягає в з’ясуванні феноменології самої категорії «економічна влада», системної природи її функціонування, виділенні типових суб’єктів економічної влади та їх зв’язку із відповідними категоріями господарського права. Виклад основного матеріалу. Як уявляється, економічна влада є самостійним базовим типом суспільної влади, що виникає та реалізується в межах економічної системи у відносинах між її суб’єктами, яким властивий особливий за характером, змістом та інтенсивністю вольовий вплив на економічну поведінку інших суб’єктів, на порядок функціонування економічних інститутів з метою використання приналежних переваг для забезпечення власних інтересів. Слід зазначити, що економічна влада, її властивості тісно «прив’язані» до функціональної природи суб’єктів – її носіїв, їх місця в самій економічній системі. І якщо в економічній системі створено дисбаланс на користь якогось одного типу економічної влади, то економічний розвиток країни відповідно буде спотвореним. У цьому сенсі механізм засобів державного макроекономічного регулювання є фактором другого порядку в проблемі забезпечення гармонійного та перспективного економічного розвитку країни. Але, кажучи про топографію такого розподілу економічної влади, слід ураховувати не тільки визначені її типи, але й інші критерії сегментації національної економіки. Отже, розподіл економічної влади можна визначити як одну з найважливіших функцій держави в економічній сфері, яка полягає в забезпеченні економічної багатоманітності, економічної конкурентності, економічного народовладдя та суверенітету держави, яка реалізується засобами економічної політики з метою встановлення відповідного балансу між основними носіями публічної та приватної, сукупної та одноосібної економічної влади в усіх найважливіших сегментах національної економічної системи, наслідком чого має стати досягнення такої внутрішньосистемної топографії економічних влад, за якою вони взаємодіятимуть у режимі стримувань і противаг. Режим стримувань і противаг між суб’єктами економічної влади може бути встановленим лише як наслідок створення відповідної моделі та механізму, по-перше, розподілу таких влад на окремі сегменти, щаблі тощо, по-друге, – встановлення балансу між ними, що виключає руйнівне домінування будь-якої з них у масштабі системи. Висновки. 1. Проблемою господарсько-правової науки та законодавства слід визнати необхідність визначення системи кваліфікаційних критеріїв господарських організацій – суб’єктів економічної влади. 2. Актуальним питанням господарсько-правової науки слід визнати розробку організаційно-правових форм для консолідації інших типів суб’єктів економічної влади – малого бізнесу, споживачів, власників прав на об’єкти промислової власності тощо. 3. Правової інституціоналізації не тільки на господарсько-правовому рівні, але на рівні конституційно-правового регулювання потребують поняття: «баланс економічної влади в економічній системі»; «розподіл економічної влади в економічній системі»; «економічне народовладдя». Коротка анотація статті Анотація. У статті поставлено проблему дослідження феноменології економічної влади, систематизації її суб’єктів та визначення конфігурації її розподілу як ключовий концепт взаємодії держави та суб’єктів економічних відносин, у першу чергу суб’єктів господарювання. Для господарських організацій наявність ознак економічної влади може бути пов’язана з певними параметрами економічної концентрації, з домінуючим положенням на ринку певних товарів та послуг, але може кваліфікуватись і без зазначених ознак. Особлива проблема вбачається у формуванні кола типів суб’єктів економічної влади, що пов’язані між собою системою економічних та правових зв’язків. Тому зроблено висновок, що саме конфігурація розподілу економічної влади в національному господарстві буде визначати наявність тих чи інших дисбалансів, а відтак і дисфункцій у національному господарському механізмі.
Authors and Affiliations
D. V. Zadyhailo
Keywords
Related Articles
- EP ID EP177821
- DOI -
- Views 92
- Downloads 0
A MATTER OF IMPROVEMENT OF THE ORGANIZATIONAL AND ECONOMIC MECHANISM OF INFLUENCE OF THE STATE ON THE ECONOMIC SPHERE
Problem setting. The state has intensified four reforms, including medical, educational, pension and judicial. At the same time, the economic sphere did not become the object of holistic deep and systematic reformation....
Верховенство права і економіка: пошук взаємозв’язків
У статті авторка розглядає питання співвідношення верховенства права і економіки. Досліджується конвенційне для юридичної і політичної наук нормативне розуміння верховенства права як стану держави, за якого обмежено держ...
СОСТОЯНИЕ И ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОГО ПРОИЗВОДСТВА В УКРАИНЕ
Проанализированы изменения динамики производства основных видов фармацевтической продукции за период 2010–2015 гг. Выявлено устойчивую тенденцию роста объемов производства в стоимостном выражении, рост операционной рента...
The rule of law and economy: the study of a relationship
The article considers aspects of the correlation between the economy and rule of law. In numerous scientific papers, the rule of law is related to economic development whereas absence of the rule of law is concerned with...
Формирование адаптивных характеристик рабочей силы в конкурентной среде
Раскрыты причины изменений в требованиях к качественным характеристикам рабочей силы, обобщены требования со стороны работодателей и направления развития человеческого капитала в связи с ускоренной технологизацией всех с...