Формирование понятия рефлексии как механизма самоорганизации идентичности в античной философии
Journal Title: Мultiversum. Philosophical almanac - Year 2019, Vol 0, Issue 1
Abstract
Формирование рефлексии как схемы мышления и триггера практического действия в древнем мире было важным фактором возникновения феномена «осевого времени» (К. Ясперс). В этот период возникли мораль как рефлексия и регулятор волевой деятельности, логика как рефлексивное отслеживание истинности движения мысли, демократия как рефлексивное взаимопризнание гражданами достоинства друг друга, монотеистические религии (иудаизм, брахманизм, веданта, христианство, некоторые школы буддизма), а также классическая философия. Рефлексия как компонент самосознания стала важным механизмом самоорганизации идентичности, начиная с осевого времени. Сократ выявил необходимость рефлексивного осознания отличия общего от единичного в процессе мышления и способствовал осознанию морали как формы общественного сознания. Платон сформулировал идею мышления как беседы души с самой собой и рефлексивного осмысления перехода от одной идеи к другой в процессе мышления. Аристотель выяснил, что ощущение, восприятие, воображение сопровождаются своеобразным восприятием-мышлением (осознанием, рефлексией), но последнее выше по природе, чем первые, и, в противоположность этому, ум мыслит божественное, что является одной природой с ним, и есть мышлением мышления.
Authors and Affiliations
Yaroslav Lyubiviy
Keywords
Related Articles
- EP ID EP661313
- DOI 10.35423/2078-8142.2019.1-2.01
- Views 309
- Downloads 0
The A.Bergson’s phenomenology and ontology as a source of G.Marcel’s and E.Minkowski’s existential philosophy
Our paper compares Bergson's ontological and Hussel’s gnoseological position concerning the truth and ways of its cognition. It highlights the difference in understanding intuition – as supraintellectual and as intellect...
Основні аспекти ранніх праць Івана Мірчука
У статті проаналізовано основні аспекти ранніх праць філософа в еміграції І.Мірчука. Показано, що саме ранні праці мислителя дають ключ до розуміння багатогранності його особистості, вказуючи на різносторонність інтересі...
Еволюцiя гумaнiстично-фiлософських орiєнтaцiй психоaнaлiзу Е.Фроммa
У статті представлений філософський аналіз гуманістичних ідей психоаналізу Е.Фромма. З огляду на історичну ретроспективу формування їх основ для того, щоб в подальшому сформувати цілісну картину теорії психоаналізу, залу...
Феноменологічна складова онтології соціальної реальності
Автор вважає, що в сучасній філософії не існує єдиних понять онтології і буття, а є різні типи онтологічних систем, в яких поняття буття має різні інтерпретації. Відмінності в інтерпретаціях не випадкові, бо є наслідком...
Духовний контекст інноваційної культури
У статті розглядаються питання культури як людського буття та опредметнена сутність особистості. Автор аналізує функції культури, які тісно пов’язані між собою. Інноваційна культура характеризується за критеріями креатив...