Формування історичної україністики у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара періоду 1918 – початку 1930-х рр.
Journal Title: Наддніпрянська Україна : історичні процеси, події, постаті - Year 2018, Vol 1, Issue
Abstract
Доведено, що період від 1918 до початку 1930-х рр. характеризувався значними зусиллями у справі зародження і поступу історичної україністики в Катеринославському університеті, згодом Катеринославському/Дніпропетровському інституті народної освіти (ДІНО) – перших інституційних формах Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Акцентовано, що центральною фігурою того періоду був академік Д. І. Яворницький, який заклав початки наукової школи українознавства, згуртував навколо себе цілий ряд однодумців: професорів, аспірантів та студентів. Діяльність народного академіка у галузі історичної україністики тісно сполучалася з іншими напрямами українознавства і сприяла розвитку української історичної пам’яті, свідомості та культури. Наростання авторитаризму, а згодом тоталітаризму в політиці правлячого радянсько-комуністичного режиму призвело до згортання українізації, посилення ідеологічних та політичних нагінок та репресій стосовно цілого ряду професорів, молодих науковців, аспірантів та студентів. Розкрито, як втративши можливості вести науково-педагогічну роботу в ДІНО, Д. І. Яворницький не припиняв творчих контактів зі співробітниками та аспірантами закладу, використовуючи до початку 1930-х рр. різні форми співпраці в рамках Дніпропетровської науково-дослідної кафедри українознавства при ВУАН, Дніпропетровського краєвого історично-археологічного музею, Дніпропетровського наукового товариства при ВУАН та Дніпрогесівської археологічної експедиції. Підкреслено, що після 1933 р. подальший поступ Дніпропетровської наукової школи українознавства та її важливого напряму – історичної україністики – був перерваний за умов утвердження сталінського тоталітарного режиму.
Authors and Affiliations
Serhii Svitlenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP605857
- DOI 10.15421/30180101
- Views 66
- Downloads 0
Відображення соціокультурних пріоритетів нижньодніпровських судновласників у назвах каботажних вітрильників: перша чверть ХХ ст.
Розглянуто інформативні можливості документів державного архіву Херсонської області для пізнання соціокультурних пріоритетів та реальних механізмів формування соціальної та національної самосвідомості в соціопрофесійній...
Публічні лекції в Катеринославській губернії на початку ХХ ст. (за матеріалами Державного архіву Дніпропетровської області)
Представлено склад, структура та інформаційні можливості архівних комплексів Державного архіву Дніпропетровської області для формування уявлень щодо проблематики та масштабу лекційної діяльності в Катеринославській губер...
І. Я. Акінфієв і представники Київської ботанічної школи: невідомі сторінки спілкування
На підставі вивчення різноманітних джерел наведені невідомі дані щодо професійних й особистісних стосунків В. І. Липського, І. Ф. Шмальгаузена та І. Я. Акінфієва й висловлені міркування щодо чинників, які сприяли співроб...
History of Ukrainian Peasantry of the Dnipro Ukraine in the Research Perspectives of Postgumnism
Modern Ukrainian historiography of the peasantry is in a position where both modern and postmodern researches are recognized as the scientifically capable ones for proper methodological substantiation and presentation. A...
Military-political Interaction of the Ukrainian Population of the Zaporozhian Cossacks’ Territory with other Ethnic Groups in the middle of the 17th and 18th centuries
This study focuses on ethnicity as a factor in military-political events that took place in the middle of the 17th and 18th centuries in the territory controlled by Zaporozhian Cossacks. Zaporozhiane Cossacks were formed...