Франц Ксавер Моцарт і опера

Abstract

Стаття присвячена психолого-когнітивній проблемі «нездійснених задумів» на прикладі творчості Моцарта-сина. Актуальність дослідження Франца Ксавера Моцарта зумовлена подальшим вивченням сторінок його діяльності у Львові, а також відгуком на події навколо імені Моцарта-сина, пов’язані з фестивалем LvivMozArt. Мета даної статті – розглянути комплекс «імені» Моцарта-сина у контексті оперної справи Львова, вплив «імені» Моцарта-батька, а також контекст «нездійсненого» задуму» Вольфганга Амадея Моцарта у Мюнхені. Наукова новизна роботи полягає у вивченні нової перспективи «культу Моцарта-сина» у Львові і ставить завдання розширити орбіту європейських міст, які активно плекають «культ Моцарта» (Зальцбург, Відень, Мюнхен). В роботі застосовані методи дослідження: <em>культурно-історичний</em> – при аналізі творчості Моцарта-сина і Моцарта-батька у контексті мистецького розвитку Мюнхена і Львова, <em>компаративного</em> – при аналізі умов творчого буття спадщини Моцарта-сина і Моцарта-батька, <em>біографічного </em>і<em> психолого-когнітивного</em> у розвідках проблем «Моцарт-син і опера», «Моцарт-син і Моцарт-батько», «Моцарт і жінки». Життя Моцарта-сина було обтяжене серйозними психологічними конфліктами. З одного боку, – дилеми син-батько, син-матір, з іншого – жорстока геометрія «любовного трикутника». Драма забороненого кохання до дружини губернського радника сягає порівнянь з вагнерівським Liebestod, адже «Трістан і Ізольда» появою на світ завдячує саме нездійсненному коханню Вагнера до Матільди Везендонк. Причиною неусвідомлених, а можливо й свідомих, спроб втечі від самого себе Моцарта-сина могла бути як слава батька-генія, так і пристрасть до Йозефіни, сублімована у творчості. Чим не сюжет для нової опери про «львівського» Моцарта? До уваги слушні паралелі з творчими долями інших відомих мистців – і не тільки сучасників Франца Ксавера Моцарта. Таїна творчої кризи, яка обертається підйомом, перешкоди на цьому шляху різних зовнішніх і внутрішніх факторів і як результат страждання, розчарування, сублімація творчості, навіть божевілля – все це ставить Франца Ксавера Моцарта в один ряд з композиторами Робертом Шуманом, Францом Шубертом, Ріхардом Вагнером, Ґаетано Доніцетті, Густавом Малером, з поетами і художниками Ніколаусом Ленау, Фрідріхом Гельдерліном, Адольфом Вельфлі, Луї Суттером, Робертом Вальзером та багатьма іншими.

Authors and Affiliations

Adelina Yefimenko

Keywords

Related Articles

Heorhiy Tkachenko and Informed Performance Practice on the Traditional Bandura

<p>The goal of this study is to focus on informed performance practice of the traditional bandura playing of Heorhiy Tkachenko, regarding his activities on the bandura, to note the g interest growth in informed performan...

Хорова обробка народної пісні у творчості Михайла Гайворонського

<p>Стаття присвячена жанру хорової обробки народної пісні у творчості українського композитора Михайла Гайворонського (1892–1949). Актуальність дослідження зумовлена зростанням уваги мистецтвознавців, фольклористів та хо...

Франц Ксавер Моцарт і опера

Стаття присвячена психолого-когнітивній проблемі «нездійснених задумів» на прикладі творчості Моцарта-сина. Актуальність дослідження Франца Ксавера Моцарта зумовлена подальшим вивченням сторінок його діяльності у Львові,...

The Bandura and Kobzardom in Ukraine Today

<p>Opinions regarding the polarisation of bandura performance in Ukraine. The juxtaposition of authentic and academic approaches to the bandura performance, repertoire and construction, and the evolution of audience musi...

Astor Piazzolla’s Creative Activity Representation in Guitar Art of the Late 20th and Early 21st Centuries

<p>The article focuses on the personalized genre and style approach to the analysis of Latin American composers’ artistic activity for the guitar, which gained universal acclaim and popularity in academic music culture....

Download PDF file
  • EP ID EP573086
  • DOI 10.31866/2616-7581.2.2018.153388
  • Views 71
  • Downloads 0

How To Cite

Adelina Yefimenko (2018). Франц Ксавер Моцарт і опера. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво, 0(2), 136-145. https://europub.co.uk./articles/-A-573086