ҐЕНЕЗА РЕФЛЕКСІЇ КАТЕГОРІЇ «СИЛА» В ГЕОПОЛІТИЦІ
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія - Year 2017, Vol 7, Issue 19
Abstract
У статті актуалізовано проблему ґенези категорії «сила» як однієї з фундаментальних в геополітиці. З’ясовується, що сприйняття суб’єктної організації світу через оптику силової демаркації знайшло своє обґрунтування ще в епоху античності, як, приміром, дихотомія «Суші» та «Моря», що увиразнює субстанційний дуалізм і притаманна світовим процесам упродовж тривалої історії людської цивілізації. Звернуто увагу на факт зневажливого ставлення в сучасній теорії геополітики до витоків теоретико-методологічного аналізу силового впорядкування світу, що суттєво обмежує дослідницьке поле геополітичних процесів сьогодення. The problem of the genesis of the category «power» (strength) as one of the fundamental in geopolitics is actualized in the article. From the moment of its scientific formation, geopolitics focused on the study of super complex polysubject relations, in which a certain model of the world's power organization was built, where some are taking the leading place in the forefront of world processes, while others are facing their periphery. Now geopolitics is experiencing an active phase of its positioning among other political sciences. This is confirmed, for example, by the absence until now of a clear operationalization of key categories of geopolitics. Among other relevant, in our opinion, is the need for a more thorough reflection of the category of «power» in the geopolitical dimension. «Power» has become the focus of intellectual search primarily for Western researchers on many aspects of world politics. However, the very origins of the geopolitical reflection of the category of «power» have been studied extremely fragmentarily. Moreover, there is a certain inattention in the modern theory of geopolitics to the fundamental ancient sources of the theoretical and methodological analysis of the world's power architecture. This significantly limits the research field of the geopolitical processes of our time. Thus, the article reveals that the perception of the subject organization of the world through the optics of power (strength) demarcation was justified in the era of antiquity, such as the dichotomy of «Land» and «Sea». It emphasizes the substantial dualism of the world processes during the long history of human civilization. The article draws attention to the geopolitical arguments of such ancient authors as «The Old Oligarch» and Thucydides. They understood the power precisely in the aspect of its military resource. Emphasized the obvious advantages of states with naval orientation: special mobility, agility, the possibility of avoiding direct encounters with the enemy, commercial and military pragmatism. These conclusions were further embodied in the modern reflection of sea power. Ancient authors substantiate the geopolitical success of Athens precisely by the presence of sea power in it. Sea power allowed them to legitimately pursue an expansionist policy with respect to other Greek policies. By the way, ancient authors noted that the naval power will be effective only if its legitimate use and unreasonable expansion. Otherwise, this will lead to the phenomenon of «gybrys», that is, the destruction of the state. Since ancient authors have slightly idealized the Sea Power, this has led to a certain underestimation or fragmentary exploration of the Land Power. Therefore, it is not surprising that the category of «power» in the geopolitical context was reflected by ancient authors with a slightly one-sided and holistic understanding it did not receive. However, the deep argument of the Sea Power greatly expands the possibilities of further theoretical, methodological and heuristic studies of the phenomenon of «power».
Authors and Affiliations
Nataliya Lepska
Keywords
Related Articles
- EP ID EP431568
- DOI -
- Views 48
- Downloads 0
ЯВИЩЕ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ МІГРАЦІЇ: ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКИ
У статті розглядається сутність поняття «інтелектуальна міграція», яке характеризує один з найактуальніших аспектів міграційного руху в сучасному міжнародному просторі. Вивчаються позиції різних науковців до визначення т...
ІМПЛІКАТИВНІСТЬ ТА ПРЕДИКАТИВНІСТЬ ПОЛІТИЧНОЇ ІСТИНИ: МІЖ ТЕХНОЛОГІЗМОМ І ДИСКУРСИВНОЮ ОНТОЛОГІЄЮ
Вивчаються особливості тлумачення імплікативних й предикативних складників сучасної політичної істини, які визначається дискурсивними чинниками політичної онтології. Оцінено значення контексту політичної маніпуляції для...
Культура античного Херсонесу за археологічними джерелами
Культура Херсонесу має своєрідні риси, які знаходять своє пояснення в особливостях історичного розвитку цього периферійного району античного світу, де власне антична культура розвивалась в тісній взаємодії з культурою мі...
КУЛЬТУРНЕ ПОМІЖ-СВІТТЯ ЗАКАРПАТСЬКИХ ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ ПОЧАТКУ ХХІ СТ.
Стаття присвячена т.зв. «розриву душі» сучасного закарпатця в умовах тривалої трудової міграції, що стала для більшості нормою життя. Акцент робиться на тому, чи знекорінюється заробітчанин культурно і духовно. Також авт...
НОВІТНЯ УКРАЇНСЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ РОБІТНИЦТВА УРСР (1946–1965 рр.)
Метою статті є аналіз рівня розробки історії повсякденного життя повоєнного робітництва УРСР (1946–1965 рр.) новітньою українською історіографією. Встановлено, що новітня українська історіографія прийшла до висновку, що...