GOETHES FAUST: FASZINIERTE, EPOCHALE UND RÄTSELHAFTE WERK
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 1, Issue 164
Abstract
Неможливо коротко і стисло пояснити, яку роль для освіченої людини відіграє «Фауст» – трагедія, написана ЙОГАНОМ ВОЛЬФҐАНҐОМ ФОН ҐЕТЕ, перша частина якої була надрукована 210 років тому, на Великдень 1808 року. Навіть визначення жанру цього твору неточне, принаймні, якщо розглядати його класичну форму. «Фауст» – це фарс і містична гра, народний театр, буржуазна трагедія, комедія, філософсько-богословський дискурс, словесна опера, ярмарковий балаган тощо. Стосовно самої «історії», навіть творець «Фауста» попереджав, єдиної безперервної ідеї, яка пронизувала б усе полотно твору, не існує. «Цей твір схожий на поезію людського життя», писав Ґете, – «Він так само має початок і має кінець, але це ще далеко не все». Про «Фауста» вже написано більше книг та статей, ніж віршованих строчок у самій трагедії, a їх аж 12 000. Та читачеві чи глядачеві не варто лякатись того, що ми не можемо осягнути все. Сам майстер розумів це і зазначив у листі, що цей твір «лишатиметься відкритою загадкою, яка знову і знову хвилюватиме і душевно мучитиме людей». Задум про «Фауста» ҐЕТЕ виношував шістдесят років, а на світ він з’явився у трьох частинах. Однак сам сюжет для твору шукати було недовго. Починаючи з 16-го століття, розповсюдженою була історія ЙОГАНА або ЙОРҐА ФАУСТА – астролога, алхіміка і знахаря. У Франкфурті в 1587 році вийшла друком «Історія Д. Йоганна Фаустена. Найкращого у світі мага і чорнокнижника». Її невідомий автор пов’язував сагу про Фауста з легендою із «Народної книги» і ввів фігуру МЕФІСТОФЕЛЯ. Приблизно у 1600 році Кристофер Марло видав драму «Доктор Фауст», на основі якої ставили вистави у вуличних лялькових театрах. Тож навіть у дитинстві ҐЕТЕ зустрічався з ФАУСТОМ і МЕФІСТОФЕЛЕМ. It is next to impossible to overestimate the role of FAUST in the life of an educated person – the tragedy was written by Johann Wolfgang von Goethe, Part One of which was published 210 years ago on the Easter of 1808. Even the definition of this work’s genre is not exact, at least, when considering its classical form. „Faust“ is both a farce, a mystic play, folk theatre, bourgeois tragedy, comedy, philosophical-and-theological discourse, buffoonery etc. As far as “Faust’s” “history” is concerned, its creator himself cautioned that there is no single idea permeating the whole of the work. “This piece looks like the poetry of human life” wrote Goethe, “it has the beginning, and it has the end, but that’s far from being all”. The books and research papers written about “Faust” outnumber the lines in the tragedy that are 12,000. But the reader or spectator should not be scared by the impossibility to grasp the work. The author himself was fully aware of that fact, writing about it in a letter: “The work will stay an unsolved riddle exciting and torturing people’s minds on end”. Goethe had nursed the idea of “Faust” for 60 years, and it appeared in three parts. But the plot for that work was easy to find. Since the 16th century, there was a popular story of Johann or Jorg Faust – an astrologist, alchemist and sorcerer. In Frankfurt in 1587, there was published “D. Johann Fausten’s Story. The Best Magician and Practitioner of Black Magic in The World”. Its unknown author connected the saga about Faust with the legend from the “Folk Book”, and introduced the character of Mephistopheles. Approximately in the year of 1600, Christopher Marlowe got published his drama “Doctor Faust”, the adaptation of which was staged in street puppet shows. Thus already in his childhood, Goethe met with Faust and Mephistopheles.
Authors and Affiliations
Ріхард Бруннер
Keywords
Related Articles
- EP ID EP631596
- DOI -
- Views 96
- Downloads 0
МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ГРИ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Розвиток науки й техніки дав викладачам іноземних мов та студентам нові форми комунікації, нові типи вирішення абстрактних і конкретних ідей, перетворюючи викладача з авторитарного транслятора готових ідей у натхненника...
СПОСОБИ ТВОРЕННЯ І ФУНКЦІЇ АНГЛІЙСЬКИХ ВІДОНІМНИХ НЕОЛОГІЗМІВ З ОСНОВАМИ OBAMA I TRUMP
Стаття визначає поняття неологізму та відонімного неологізму зокрема, під яким розуміється неологізм, утворений від антропонімів за допомогою різних способів словотвору. Робота узагальнює наукові підходи та аспекти до ви...
АВТОРСЬКІ ЛЕКСИЧНІ НОВОТВОРИ З КОМПОНЕНТАМИ-МІФОНІМАМИ В НОВІТНЬОМУ УКРАЇНСЬКОМУ ПОЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ
У статті проаналізовано міфоніми як компоненти неологізмів у словотворчості Ігоря Павлюка та Оксани Пухонської. З’ясовано, що в обох авторів «дружнього кола» інновації з компонентами-міфонімами становлять приблизно однак...
КОННОТАТИВНАЯ ТОНАЛЬНОСТЬ МИФОЛОГЕМЫ МУЗА В ПОЕТИЧЕСКОЙ РЕЧИ А. АХМАТОВОЙ
У статті розглядаються проблеми конотації поетичного мовлення. Дослідження виконано на матеріалі поетичної спадщини А. Ахматової. Вона розпочала свій творчий шлях в руслі акмеїзму – літературної течії, що виникла в 1912...
ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ) У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
Україна, як і багато інших держав, не може обійтися без висококваліфікованих, висококультурних, грамотних людей. Тому саме заняття з української мови (за професійним спрямуванням) сприяють удосконаленню практичних навичо...