Інформаційне поле історичного дослідження
Journal Title: Вісник Дніпропетровського університету. Серія Історія та археологія. - Year 2017, Vol 25, Issue 1
Abstract
У статті проводиться аналіз основної інформаційної колізії історичного пізнання, яка полягає у фізичній недоступності подій і явищ минулого як предмета історичного науки для історика-дослідника. Метою дослідження є формулювання та обговорення робочої гіпотези про інформаційне поле історичної науки. У статті подано аналітичну довідку щодо основних ідей та підходів в сфері сучасної теорії інформаційного поля. Здійснено проекцію основних положень теорії інформаційного поля на історичне дослідження. Показано, що інформаційне поле є реально існуючий носій інформації, що забезпечує її видобування, транспортування, зберігання й візуалізацію, а також надає відомості та знання, зафіксовані в різних формах, тобто реалізує культурні комунікації. Одним з елементів такої культури є вироблені людством знакові системи, що зумовлюють певні контексти. Знаки мають властивість полісемії. Не зважаючи на штучне походження, семіотична реальність є обʼєктивною. Воднораз знаки забезпечують інтелектуальну діяльність людей. Ментальні знаки в історичному процесі вживання суспільством набувають додаткових значень, породжуючи нові символи. Полісемія формує проблему гносеологічної невизначеності двох стадій – виявлення проблеми та її розвʼязання. Історики як дослідники вдаються до когнітивних моделей, що завдяки трансляційній функції дозволяють перенесення інформації з відомого на невідоме. Одним з пояснень полісемії є теорія концептуальної інтеграції, згідно з якою структури вихідних ментальних просторів проектуються на новий, конструйований, ментальний простір – бленд. Це є результат інтелектуальної здатності людини створювати нові сенси на основі наявних. Оскільки знаки і символи полісемічні, то вони й формують множинність ретроспективних сценаріїв історичних досліджень на стадії постановки проблеми. На етапі ж її розвʼязання відбувається активна взаємодія історика з інформаційним полем, яка полягає у верифікації емпіричними даними наявних наукових гіпотез. На цій стадії історик проводить евристичну, аксіологічну та селекційну роботу, результатом якої стає авторська версія історіописання.
Authors and Affiliations
Yurii Sviatets
Keywords
Related Articles
- EP ID EP260693
- DOI 10.15421/261703
- Views 82
- Downloads 0
Помощь благотворительных организаций евреям Румынии и "Транснистрии" в годы Второй мировой войны
Статья посвящена деятельности филантропических организаций по предоставлению помощи евреям Румынии и "Транснистрии". Характеризуются отдельные из действовавших благотворительных организаций и проанализирован механизм их...
The development of Shevchenko’s studies in the PRC in the 20th – at the beginning of the 21st century
The article discusses the development of Shevchenko’s Studies in China from the early twentieth century to the present day. The author established that the first publication of Ukrainian poet’s poems in China were done i...
Голокост в Україні: історіографічний аспект
Проаналізовано вітчизняну історіографію з історії Голокосту та охарактеризовано основні форми репрезентації теми у наукових працях вітчизняних дослідників. Виокремлено основні тенденції та етапи дослідження історії Катас...
Листування Т. Г. Шевченка з братами Лазаревськими
Проаналізовано опубліковані на сторінках періодичних видань другої половини ХІХ – початку ХХ ст. комплекси епістолярій, як однієї з форм міжособистісних комунікацій відомого українського поета й художника Т. Г. Шевченка...
Critique: Kiselyova, A., 2014. Formation and development of historiography in the Imperial Kharkov University: monograph. Kharkiv, Karazin Kharkiv National University, 252 p.
In the spring of 2014 in specialized council of the Oles Honchar Dnipropetrovsk National University was defended PhD thesis lecturer of the Department of Historiography, Source Studies and Archaeology of the Karazin Khar...