Йодне забезпечення та стан йодної профілактики серед вагітних
Journal Title: Ендокринологія - Year 2016, Vol 21, Issue 1
Abstract
Обстежено 199 вагітних віком від 18 до 42 років (28,6±1,7 року) у першому (10,0±0,4 тижня), другому (21,6±0,5 тижня) та третьому (34,9±0,4 тижня) триместрах вагітності. Для моніторингу стану йодного забезпечення та оцінки ефективності засобів групової йодної профілактики визначали екскрецію йоду із сечею, стан щитоподібної залози (ЩЗ) за допомогою ультразвукових досліджень і рівень йодної профілактики шляхом опитування. Результати. Значна частина обстежених за показниками йодурії мали йодну недостатність. Найбільший відсоток (71,1%) недостатнього йодного споживання, нижче від 150 мкг/л, спостерігався у групі вагітних, які не використовували для профілактики йодовмісні препарати. Серед жінок, які використовували йодну профілактику та приймали вітамінно-мінеральні комплекси, що містять йод, цей відсоток складав 54,4%. Надмірні значення йодурії мали місце у 14,9% випадків серед вагітних, які отримували йодну профілактику, та у 8,5% — без неї. Лише в 27,7% випадків у вагітних, які приймали йодовмісні препарати, і в 20,4% серед тих, які не застосовували препарати, що містять йод, результати визначення йодурії були в межах 150-249 мкг/л, що свідчило про достатній рівень йодного забезпечення. Частота випадків зоба у вагітних із профілактикою та без неї за даними УЗД склала 33,3%. Поряд із дифузним зобом у 9,4% спостережень мав місце вузловий зоб, більшість жінок обох груп мешкали в зоні йодного дефіциту. Опитування показало, що вагітні використовували для профілактики ускладнень вагітності загалом 17 різних засобів, серед них йодовмісні препарати — йодомарин, йодбаланс, тироксин; вітамінно-мінеральні комплекси, що містять йод, — мультитабс, пренатал, вітрум, вітрум-пренатал форте; вітамінно-мінеральні комплекси, що не містять йоду, — елевіт, прегнавіт, ревіт тощо, в цілому лише 24% жінок вживали препарати, які дійсно містять йод. Встановлено, що серед опитаних жінок 87,2% обізнані з проблемами, пов’язаними з йодним дефіцитом (ЙД) і його шкодою для організму, та 12,8% — не обізнані. Значна частина вагітних (70,5%) поінформовані про прояви ЙД у майбутньої дитини, 29,3% такої інформації не мали. Багатьом вагітним бракувало знань про зниження інтелекту у дітей, розумову відсталість, недостатній фізичний розвиток і можливі внутрішньоутробні вади розвитку плода внаслідок ЙД. Висновки. Значна частина вагітних (понад 70%) мали ЙД, який негативно впливає на стан щитоподібної залози та може спричинювати негативні наслідки для майбутньої дитини.
Authors and Affiliations
І. А. Лузанчук, В. І. Кравченко, Б. К. Медвєдєв, С. В. Постол
Keywords
Related Articles
- EP ID EP451445
- DOI -
- Views 158
- Downloads 0
Морфофункціональний стан щитоподібної залози після впливу нормобаричної гіпоксичної газової суміші
Мета роботи — дослідити морфофункціональні зміни ЩЗ молодих щурів після впливу нормобаричної гіпоксичної газової суміші (ГГС) саногенного рівня. Результати. Досліджували вплив дозованої нормобаричної ГГС у переривчастому...
Цукровий діабет із моногенним типом успадкування: клініка, діагностика та лікування (частина 1)
Лекція присвячена вивченню клініко-діагностичних та лікувальних аспектів цукрового діабету з моногенним типом успадкування. Він зустрічається в 1-2% від усіх випадків постановки діагнозу та виникає в результаті мутацій,...
Значение маркера Growth differentiation factor 15 как фактора риска у больных сахарным диабетом 2-го типа с острым коронарным синдромом
Сахарный диабет 2-го типа (СД2) часто имеют больные острым коронарным синдромом (ОКС). В последних исследованиях обсуждается взаимосвязь уровня Growth differentiation factor 15 (GDF-15) и СД2. Целью работы было изучение с...
L-аргинин влечении пациентов с сахарным диабетом и диабетической кардиомиопатией
Целью исследования было изучение внутрисердечной гемодинамики убольных СД1 молодого воз-раста иоценка целесообразности и эффективности применения L-аргинина для коррекции выявленных нарушений. Материал и методы. Оценка с...
Динаміка ехокардіографічних показників на тлі застосування альфа-ліпоєвої кислоти та цинку сульфату у постінфарктних хворих із цукровим діабетом 2-го типу
У статті наведено дані ехокардіографічного обстеження 44 пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу, які перенесли не-Q-інфаркт міокарда, та їх динаміка під впливом 4-місячного комбінованого лікування альфаліпоєвою кислото...