ИРОНИЯ В РОМАНЕ М.А. БУЛГАКОВА «МАСТЕР И МАРГАРИТА»
Journal Title: Наукові записки ХНПУ імені Г.С. Сковороди "Літературознавство" - Year 2018, Vol 2, Issue 88
Abstract
Статтю присвячено одному з найбільш уживаних стилістичних прийо-мів створення комічного ефекту – іронії. Матеріалом для дослідження слу-гує останній роман видатного письменника першої половини 20-го століття М.О. Булгакова «Майстер і Маргарита». Мета даної статті – розглянути, якими стилістичними прийомами користується автор для досягнення ко-мічного та іронічного ефектів у романі «Майстер і Маргарита», створюючи образи персонажів. У статті доводиться, що оповідач фейлетонно-сатиричних частин ро-ману нерідко приймає позу московського жартівника, «харчується» сум-нівною інформацією, що виходить із літературних кіл, та іронічно до неї ставиться. Діапазон емоційних оцінок, які автор дає своїм комічним персо-нажам, дуже широкий: від їдкої іронії щодо членів літературної асоціації до гумористичних образів звичайних радянських громадян. Крім того, в статті наводяться приклади того, як М.О. Булгаков з не-щадною іронією викриває порожнечу і штучність офіційно-канцелярського мовного стандарту, словесних штампів, що приховують справжню, природ-ну сутність явищ. Він прагне відобразити справжню дійсність, не спотворе-ну «кривим дзеркалом» офіційно-бюрократичних фраз. Іронія дуже часто взаємодіє з сатирою. Сатира нерідко вбирається в іронічну форму. У своїх різноманітних проявах – від вбивчого глузування до гіркого жалю, гіркої усмішки – іронія «бере участь» в побудові сатирич-них образів. За допомогою іронії як би художньо нейтралізується перева-жання «чистого» авторського голосу, його суб’єктивно-завершальна роль у побудові та оцінці чужого слова. Іронія автора змушує читача шукати під-текст, y якому і міститься справжня авторська оцінка дійсності.
Authors and Affiliations
С. Н. Никифорова
Keywords
Related Articles
- EP ID EP542407
- DOI -
- Views 92
- Downloads 0
К ПРОБЛЕМЕ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ЖАНРА ПАРОДИИ
Статтю присвячено проблемі визначення жанру пародії в російській і українській науковій літературі XIX–XXI ст. Ми простежуємо еволюцію терміна пародії, аналізуючи визначення представлені в енциклопедичних і тлумачних сло...
АВТОБИОГРАФИЧЕСКАЯ ТРИЛОГИЯ Л.Н. ТОЛСТОГО В СОВРЕМЕННОМ ЛИТЕРАТУРОВЕДЕНИИ
Предметом даної статті є трилогія Л.М. Толстого «Дитинство», «Отроцтво» та «Юність». У статті розглянуті ключові аспекти вивчення трилогії Л.М. Толстого в сучасній літературознавчій науці. Метою статті є визначен-ня й ха...
Дефініції і взаємозв’язок категорій топосу, хронотопу, локусів міста та їх предметна реалізація у міському тексті художнього твору
Стаття містить розгляд просторових категорій топосу, локусів, хронотопу міста у структурі міського тексту. З’ясовано, що у міському тексті ієрархію складають просторові категорії у такому порядку: топос – хронотоп – лок...
ФІЗІОЛОГІЧНІ АБЕРАЦІЇ В ОПОВІДАННІ Ф.С. ФІЦДЖЕРАЛЬДА «ЗАГАДКОВА ІСТОРІЯ БЕНДЖАМІНА БАТТОНА»
У статті досліджено особливості наративного конструювання гротескно-інверсованого дитинства в оповіданні «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» Ф.С. Фіцджеральда. Дослідження здійснене із застосуванням наратологічного ме...
THE PECULIARITIES OF FORMING OF ANTROPOCETRE IN UKRAINIAN NOVEL STUDY OF SECOND HALF OF XIX CENTURY
У статті проаналізовано особливості конструювання антропоцентру в українській романістиці другої половини XIX століття в зв’язку з посиленням тенденції до гомоцентризації, що й визначило мету й сферу обсервації студії. Р...