Історія досліджень поховальних пам’яток зрубної культури Надазов’я
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія - Year 2012, Vol 2, Issue 4
Abstract
В історії дослідження поховальних пам’яток зрубної культури Надазов’я можна виділити п'ять етапів. Перший етап (до початку ХХ ст.) Характеризувався початковим вивченням Надазов’я фахівцями суміжних професій і першими безсистемними спробами розкопок курганів, з аморфною масою забарвлених і скорчених кістяків. Це час накопичення загальноісторичних знань, час диференціації наукових та аматорських робіт, час вироблення методик розкопок курганів і розуміння їх значення як археологічного джерела. Другий етап (початок – перша чверть ХХ ст.) Пов’язаний з першими спробами класифікації та узагальнення матеріалів розкопок курганних могильників. Подальше виділення конкретних послідовних груп поховань, що відображають основні етапи розвитку епохи бронзи, проходило на тлі незначних за масштабами польових досліджень. Третій етап (середина 1920-х – кінець 1940-х рр.) В цілому характеризується незначним накопиченням джерел в ході спорадичних розкопок курганів на індустріальних новобудовах з подальшим загасанням і повним припиненням досліджень до середини 1930-х рр. Четвертий етап (1950-ті – 1960-ті рр.) ознаменувався дослідженням серії поселень у Надазов’ї та на суміжних територіях, незначними розкопками поховальних пам’яток (в основному на території запорізького Надазов’я), а також першими узагальненнями отриманих в ході досліджень матеріалів. Наступний, якісно новий п’ятий етап (1970-ті – 1991 р.), характеризувався різким збільшенням джерельної бази, представленої, в першу чергу, матеріалами курганних могильників, що досліджувалися в ході новобудовних робіт у зонах меліорації з подальшим осмисленням і всебічним вивченням. Останній, шостий етап (1991 р. – теперішній час), відрізняє спорадичне і незначне накопичення джерел з вивчення поховальних пам’яток зрубної культури Надазов’я, який продовжується і в наші дні. One can determine five stages in the history of researching the burial sites of the Upper Azov «srubna» culture. The first stage (until the early 20th century) is characterized by primary studies of the Upper Azov Area carried out by allied professionals as well as by first unsystematic excavations of burial mounds. It is also characterized by the amorphous quantity of overgrown and falling skeleton frames. That was the time for accumulating the general historical knowledge. That was the time for differentiation between the purely scientific and the purely amateur theses. That was the time for developing methods of excavating burial mounds and understanding their significance as an archeological source. The second stage (the early 20th century) is concerned with the first attempts of classification and unification of the materials obtained from excavations of grave-mounds. Next comes determination of particular burial groups reflecting the main stages of the Bronze Age accompanied by insufficient field studies. The third stage (the mid 1920s – the late 1940s) is mainly characterized by inconsiderable accumulation of sources as a result of sporadic excavations of burial mounds on industrial construction sites followed by stagnation and cessation of the research until the mid 1930s. The fourth stage (the1950s – the 1960s) was marked by research of a number of settlements located in the Upper Azov Area and of the adjacent territories as well as by some excavation of burial sites (mainly on the territory of Zaporizhzhya part of the Upper Azov Area). The stage was also marked by the first generalized materials obtained as a result of the research. The brand new fifth stage (the 1970s – 1991) was characterized by rapid growth in the number of sources obtained, first of all, from the materials taken from the grave-mounds that were under research on the new construction sites on the areas subject to irrigation as well as by further evaluation and comprehensive study thereof. The sixth stage, the last one, (1991 – until nowadays) is already able to tell the sporadic accumulation of sources from the true study of the Upper Azov «srubna» timber-grave culture. This stage is going on nowadays.
Authors and Affiliations
Viacheslav Zabavin
Keywords
Related Articles
- EP ID EP388287
- DOI -
- Views 65
- Downloads 0
ДЕСТРУКТИВНІ ТЕНДЕНЦІЇ В РОЗВИТКУ ПАРТІЙНОЇ СИСТЕМИ СЛОВАЧЧИНИ ПІСЛЯ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 2016 р.
У статті розглядається функціонування політичних партій у сучасній Словаччині, з’ясовуються особливості та проблеми розвитку партійної системи, які окреслилися в контексті парламентських виборів 2016 р. Висвітлюються дес...
Теоретичні підходи до поняття лобіювання та його типології
Стаття присвячена аналізу теоретико-методологічних підходів до трактування поняття "лобіювання" та його типології. На основі аналізу автор дійшов висновку, що дані проблеми носять дискусійний характер. Трактування сутнос...
НОВИЙ ПІДХІД ДО ПРОБЛЕМИ КЛАСИФІКАЦІЇ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
В роботі на основі аналізу методів, наукових підходів і теорій щодо питання класифікації міграційних процесів викладено новий підхід до даної проблеми. Проаналізована взаємозалежність і взаємовплив між міграційними проце...
Обсяги і структура міграцій до міських поселень Донецької області у 1944-1946 рр.
Статтю присвячено виявленню обсягів міграцій до міських поселень Донецької області у 1944-1946 рр. і структури міграційного приросту, передовсім, територіальної і статевовікової. Джерельну базу становлять переважно поточ...
Політико-правове положення трудового мігранта в міжнародних документах
В роботі на основі конвенцій та рекомендацій Міжнародної організації праці, європейської конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів, Міжнародного кодексу праці аналізується визначення статусу "трудівника-мігранта"....