Kultura i samopoznanie. Wokół koncepcji hermeneutycznych Hansa-Georga Gadamera i Paula Ricoeura
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2013, Vol 88, Issue
Abstract
Крізь призму герменевтичних концепцій Г. Ґ. Ґадамера та П. Рікера досліджується проблема рецепції літературного тексту, його інтерпретації і розуміння з погляду категорії самопізнання. З’ясвується, що таке самопізнання і чи можна говорити про самопізнання читача в процесі сприйняття літературного твору. Здійснюється пошук відповіді на питання реалізації самопізнання, тобто як воно формується по відношенню до чого-небудь, кого-небудь іншого, колективу, щодо творів культури, особливо літератури. Виявляється зв’язок категорії самопізнання з явищем виокремлення й виділення його культурних контекстів. Доводиться, що пізнання самого себе і внутрішнє переродження часто відбуваються наодинці, прикладом чого можуть служити пророки, святі, письменники і поети. Акцентується на таких аспектах: дослідження змін в європейській культурі, особливо її переломних моментів, пов’язаних з питанням сприйняття письмового тексту; пошук відповіді на питання, чи витіснена культура на сучасному етапі, особливо висока, на периферію суспільного життя, і чи повинна вона доставляти тільки мислительну „сировину” для психології та релігії; зв’язок питання самопізнання з негативними суспільними явищами, які можуть випливати з відмови або неможливості пізнавання і спілкування з джерелами культури, особливо літератури, що може призвести до порушень в ієрархії цінностей і своєрідного „здичавіння” людської природи; самопізнання як сутність людяності; вивчення герменевтичної концепції сприйняття, що акцентує питання самопізнання в процесі читання. Зроблено висновок: проблема сприйняття і розуміння літературного твору є однією з ключових у герменевтиці.
Authors and Affiliations
Andrzej Borkowski
Keywords
Related Articles
- EP ID EP464886
- DOI 10.31861/pytlit2013.88.258
- Views 92
- Downloads 0
Ґерда: „статево дозріваючий німецький дух” (типологія архетипних стереотипів
Аналізується постать Ґерди з роману Роберта Музіля „Людина без властивостей”. Увагу зосереджено на гермафродитному аспекті та міфологемі непорочності, за допомогою яких окреслюється наративна ситуація навколо Ґерди і зав...
Поетика помилки в творчості Лесі Українки
Аналізується художня аберація як чинник поетики Лесі Українки в контексті її модерних шукань. Наголошено, що певні неточності на образному та метафізичному рівнях зазвичай підпорядковані пріоритету художньої правди. Запр...
Балада Тараса Шевченка “Чого ти ходиш на могилу?” та її ідейно-естетична рецепція Юрієм Федьковичем
Вивчається балада Т. Шевченка „Чого ти ходиш на могилу?” (з циклу „В казематі”) в аспекті її ідейно-тематичної, образно-художньої своєрідності і як об’єкт суто індивідуальної продуктивної рецепції Ю. Федьковичем, що мала...
“Далеке дзеркало”: 1618–2018 – відгомін Тридцятилітньої війни в новітній німецькомовній літературі
У зв’язку із чотирьохсотим ювілеєм Тридцятилітньої війни в Німеччині (1618–1648) розглядається літературний образ Тридцятилітньої війни, осмислюється його роль в актуальному політичному й соціальному контексті. Зазначено...
Література “другого ряду” в контексті розвитку російського історичного роману
Досліджується процес формування жанру історичного роману. Виявляються його структурні складові: історична достовірність та художній вимисел, домисел; ознаки історіографії та власне художні. Це вимагає особливих шляхів і...