Культурно-исторические контексты развития койнонийной социальности
Journal Title: Мultiversum. Philosophical almanac - Year 2018, Vol 0, Issue 3
Abstract
Исследуется становлення и развитие традиции христианской койнонии-общины как диалогичной формы социальности: с времнен первых столетий существования християнства до эпохи Нового времени. Доказано, что койнонийный тип социальности был сформирован в период эсхатологического христианства. В этот период христианская общинность проявлялася в форме общины-койнонии – общности, основаной на непосредственном неотчуждаемом общении в модусах «ученичество» и «братство». По мере трансформации христианской общинности и превращения христианства в государственную религию, усилился диалог церкви и государства. Христианский «народ» превратился в объект их влияния и патерналисткой заботы. Постепенно формализовался и статус христианской общины, который начал связываться с топологическими и организационными коннотациями. Что и обозначило переход от общины-койнонии к современной модели - общине-приходу. Более детально, с учетом не только приходского, но и уровня епископской общины – общины-экклесии. Что и стало локусом семиотического «дрейфа» парадигмы христианской социальности – от ее бытия как братства в сторону ее топологического (связанного с определенным местом) или организационного (связанного с определенной организацией) самовыявления. В епоху Нового времени имела место еще одна семиотическая корректура. Реформация, которая стала бунтом против клерикализма и иерархического волюнтаризма, благоприятствовала созданию нового консенсуса между клиром и общиной. В дальнейшем произошла адаптация протестантских церквей к новым условиям, что стало преамбулой к установлению их диалога, как с государством, так и гражданським обществом.
Authors and Affiliations
Nataliya Ishchuk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP661385
- DOI -
- Views 222
- Downloads 0
«Темпоральность сознания» и «сознание темпоральности» (Бергсон versus Гуссерль)
В данной статье рассмотрен историко-философский путь двух основных методологий исследования темпоральности до появления фундаментальной онтологии М. Гайдеггера, которые названы «темпоральность сознания» и «сознание...
Гармонія як категорія культуротворчості
В статті визначається категорія «гармонія» як феномен культурного будівництва. Дається розуміння гармонії в античності, середньовіччі, Новому та новітньому часі. Культуровимірні ознаки гармонії презентуються як проектний...
Value approach and functional analysis in the study of business education
In the study of business education from the standpoint of the philosophy of education it is necessary from the definition of a common worldview-values foundations and basic philosophical principles of methodology of phil...
Державна політика в радянській Україні щодо мусульман в післявоєнний період (за матеріалами архіву Уповноваженого Ради в справах релігійних культів при Раді міністрів СРСР по УРСР)
Стаття присвячена державній політиці в Українській РСР щодо мусульман в післявоєнний період. Дослідження спирається на матеріали архіву Уповноваженного Ради у справах релігійних культів при Раді міністрів СРСР по УРСР, д...
Філософія гідності: до єдності морально-етичних та навчально-виховних конотацій
Стаття присвячена висвітленню життєвої важливості формування та зміцнення, зокрема в умовах педагогічного процесу, почуття гідності, нерозвиненість якого супроводжується й нездатністю самостійно, обгрунтовано визначати м...