“Ландшафт, що створив мене”: формування ідентичності Рози Ауслендер під впливом культурно-історичного простору Буковини
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2014, Vol 90, Issue
Abstract
Розглянуто вплив культурного, літературного й історичного контекстів Буковини на формування ідентичності німецькомовної поетеси Рози Ауслендер. Щасливе дитинство та юність, а також війна та ґетто у рідному місті вирішально вплинули на становлення поетеси та на її творчість. Серед константних мотивів лірики Ауслендер впродовж усієї її творчості – насамперед після травматичного досвіду пережитого Голокосту – незмінно з'являються ті, що пов’язані з безповоротною втратою рідного краю. Туза за рідним краєм змушує авторку звеличувати та ідеалізувати довоєнне місто. У даній розвідці проаналізовано вірші „Niemand” („Ніхто”), „Mutterland” („Материзна”), „Dorf Sonntag” („Село Неділя”) та „Bukowina II” „(Буковина ІІ”), які є багатогранною ретроспективною метафорою.
Authors and Affiliations
Olha Kravchuk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP463878
- DOI -
- Views 150
- Downloads 0
Теоретико-художнє осмислення екзилю Юлією Крістевою
Досліджується творчість француженки болгарського походження Юлії Крістевої, що сприймається як органічна частина французької культури. Проте в самій Франції її статус не настільки однозначний. Крістева не тільки не відки...
Психотерапевтичний роман: специфіка авторського метажанру
Розглянуті окремі підходи до визначення метажанру, зокрема, з позицій когнітивного літературознавства. Звернута увага на когнітивні моделі, що є водночас і жанровими характеристиками твору з позицій жанрології (генерики)...
Интертекст в повести Сергея Довлатова “Заповедник” (Пушкин и русская классика)
Рассматривается интертекстуальное поле повести Сергея Довлатова „Заповедник”, устанавливаются пушкинские и постпушкинские диалоговые межтекстовые связи и аллюзии. Среди претекстов Довлатова названы пушкинские „Евгений Он...
Інтермедіальність як жанротворчий фактор (кіносценарна специфіка “Київських фресок” Сергія Параджанова)
В інтермедіальному вимірі аналізується кіносценарна специфіка „Київських фресок” (1965) С. Параджанова. Визначається характер архітектонічно-композиційної організації кіносценарію, інтермедіальні чинники часопростору, пе...
Неокласицизм у східно- та центральноєвропейській літературі як складова європейського пізнього модернізму
Класицизм, зокрема й ХХ століття, часто називають позачасовим універсальним стилем і потягом до культурної традиції – так званою циклічно повторюваною тенденцією у літературі. Передовсім у 1920–30-х роках досить широко р...