Метаболічний синдром: що змінилось за 30 років?
Journal Title: Репродуктивная Эндокринология - Year 2018, Vol 0, Issue 43
Abstract
<p>Метаболічний синдром – це кластер кардіометаболічних факторів, які мають сильний зв’язок із ризиком виникнення важких хронічних захворювань. Розповсюдженість метаболічного синдрому продовжує зростати, в тому числі серед дітей, підлітків і людей активного репродуктивного віку. Для сфери репродуктивної медицини проблема метаболічного синдрому має особливе значення не лише через його негативний вплив на фертильність, частоту ускладнень вагітності та пологів, а й через його трансгенераційний вплив на здоров’я потомства: доведено, що кожний із компонентів метаболічного синдрому є потужним епігенетичним фактором.</p>Дослідження останніх років розкрили багато нових граней патогенезу метаболічного синдрому та розширили спектр його етіологічних факторів далеко за межі аліментарних, що визначає доцільність пошуку якісно нових підходів до профілактики і лікування цієї патології. В огляді представлено еволюцію діагностичних критеріїв метаболічного синдрому і відображення цього процесу в епідеміології та клінічних підходах до захворювання; епідеміологічні дані щодо розповсюдженості метаболічного синдрому серед молодих дорослих. У статті також зроблено стислий огляд великого масиву наукових досліджень останнього десятиріччя, присвячених етіології та патогенезу метаболічного синдрому, зокрема ролі дисфункції жирової тканини вісцерального, ілеофеморального та ектопічних депо, причин схильності до переважання того чи іншого жирового депо, розглянута нова класифікація ожиріння, а також роль пренатальних та епігенетичних, екологічних чинників (обісогенні речовини навколишнього середовища, контамінація штучним освітленням), складу кишкової мікробіоти, стану симпатичної нервової системи, нутрітивної недостатності в розвитку ожиріння та метаболічного синдрому. Розглянуто гендерні особливості розвитку та перебігу метаболічного синдрому, а також його зв’язок з дисгормональними та іншими патологіями репродуктивної сфери в жінок (синдром полікістозних яєчників, гіперпролактинемія, міома матки, ендометріоз).
Authors and Affiliations
Т. Татарчук, О. Перехрестенко, М. Гламазда
Keywords
Related Articles
- EP ID EP537823
- DOI 10.18370/2309-4117.2018.43.15-27
- Views 156
- Downloads 0
Врожденные пороки развития – вклад в детскую заболеваемость и инвалидность, подходы к профилактике
<p>Одной из важнейших причин формирования структурных аномалий на этапе внутриутробного периода является нехватка нутриентов в рационе беременной женщины, таких как фолаты, йод и докозагексаеновая кислота. Новым поколени...
Що ми знаємо про жіночність майбутнього
<p>Рівень обізнаності щодо проблем збереження здоров’я та якості життя в менопаузі є вкрай важливим питанням не лише серед жінок відповідного віку, але й серед лікарів різних спеціальностей. Заснований з ініціативи фахів...
Предменструальный синдром и качество жизни женщины. Эффективность фитопрепаратов
<p>Предменструальный синдром (ПМС) – патологический симптомокомплекс, который значительно снижает качество жизни женщины. Его этиология и патогенез до настоящего времени изучены недостаточно, но определены направления в...
Повидон-йод (бетадин) в современной акушерско-гинекологической практике
<p>В статье изложена фармакокодинамика повидон-йода, описаны формы выпуска под торговой маркой Бетадин, фармакологические преимущества, а также данные о его эффективности в профилактике инфекции в области хирургического...
Поліпоз ендометрія: оптимізація протизапальної терапії
<p>В структурі гінекологічної захворюваності жінок постменопаузального періоду частота гіперпроліферативної патології ендометрія складає близько 60–70%. Поліпи ендометрія – досить часта гінекологічна патологія для жінок...