МОДЕЛІ ДИНАМІКИ НАДЗЕМНОЇ ФІТОМАСИ ДЕРЕВ ЯЛИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХНІХ ТАКСАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ У ПЕРЕВАЖАЮЧИХ ТИПАХ ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВ ПОЛОНИНСЬКОГО ХРЕБТА УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
Journal Title: Науковий вісник НЛТУ України - Year 2018, Vol 28, Issue 2
Abstract
Для аналізу надземної фітомаси дерев ялини європейської залежно від їхніх таксаційних показників на основі встановленої щільності в абсолютно сухому стані компонентів фітомаси, розрахованих на основі лабораторного опрацювання зразків із загалом 120 модельних дерев? розроблено відповідні математичні моделі, які адекватно описують динаміку досліджуваних комипонентів залежно від таксаційних ознак дерев у типах лісорослинних умов С3 та D3. Значення фітомаси збільшується із збільшенням значення діаметра та висоти стовбура в обох досліджуваних типах лісорослинних умов (ТЛУ). Для більшості компонентів надземної фітомаси дерев ялини відзначено вищі значення в ТЛУ D3, порівняно із аналогічними значеннями в C3, за винятком фітомаси хвої. Встановлено, що різниця у значеннях досліджуваних компонентів надземної фітомаси в різних типах лісорослинних умов відрізняється незначно і для фітомаси: деревини стовбурів спадає від 12,4 до 8,8 %; кори стовбурів – від 6,2 до 1,8 %; деревини гілок – від 18,0 до 14,6 %; кори гілок – від 10,8 до 6,4 %; стовбура у корі – від 11,7 до 8,3 %; крони – від 3,6 до 3,2 %; надземної фітомаси дерев – від 9,1 до 7,0 %. Тільки для фітомаси хвої виявлено збільшення різниці у значеннях для різних ТЛУ: від 14,2 до 14,8 %. Загальна фітомаси крони дерева опосередковано повторює динаміку фітомаси деревини гілок крони та фітомаси хвої. Ці два компонента комплексно впливають на формування фітомаси крони. Встановлено, що в ТЛУ D3 частка фітомаси хвої у загальній фітомасі крони є нижчою, порівняно із ТЛУ C3, та максимально становить до 45 % фітомаси крони. Залежність сумарного значення надземної фітомаси від висоти та діаметра стовбура дерева характеризується збільшенням значення цього показника зі збільшенням значень таксаційних показників: для ТЛУ С3 – від 14,1 до 1607,1 кг, а для ТЛУ D3 – від 15,5 до 1727,9 кг.
Authors and Affiliations
Г. Г. Гриник, А. І. Задорожний
Keywords
Related Articles
- EP ID EP281537
- DOI 10.15421/40280201
- Views 62
- Downloads 0
ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ВИКИДІВ ПРОДУКТІВ ЗГОРАННЯ В АТМОСФЕРУ ПІД ЧАС РОБОТИ КОМПРЕСОРНИХ СТАНЦІЙ
Розглянуто основні забруднювальні речовини та їхній склад, що найчастіше викидаються в атмосферу під час експлуатації компресорних станцій магістральних газопроводів. Найбільшу небезпеку створюють джерела забруднення атм...
СТАТИКА АДСОРБЦІЇ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ ПРИРОДНИМ ЦЕОЛІТОМ
Вивчено процес одночасної адсорбції катіонів купруму та хрому на поверхні та в об'ємі цеоліту у статичних умовах. Досліджено хімічний склад поверхні та внутрішнього простору цеоліту рентгенофлюоресцентним методом. У ході...
НАДІЙНІСТЬ АВТОМАТИЗОВАНИХ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ У МЕБЛЕВОМУ ВИРОБНИЦТВІ
Проаналізовано вплив надійності обладнання на стабільність технологічних операцій та ефективність функціонування автоматизованих виробничих систем у меблевому виробництві. Розглянуто сучасні методи визначення надійності...
ПОРІВНЯННЯ CRM-СИСТЕМ
Розглянуто сучасний ринок CRM-систем країн СНГ, обрано кілька найпопулярніших систем і подано характеристику кожної з них. Порівняння шести CRM-систем за шістнадцятьма ознаками подано у вигляді таблиці. Використовуючи ін...
ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ МІЖ ЧИСЕЛЬНІСТЮ ОМЕЛИ БІЛОЇ (VISCUM ALBUM L.) ТА ОМЕЛЮХА (BOMBYCILLA GARRULA L.) У МІСЬКОМУ ЛАНДШАФТІ
Наведено результати дослідження взаємозв'язку між чисельністю омели білої (Viscum album L.) та омелюха (Bombycilla garrulus L.) у міському ландшафті. Дослідження проведено в період із 1989 по 2010 рр. на території Центра...