Модерні версії теорії суспільної угоди: незавершений проект?
Journal Title: Мultiversum. Philosophical almanac - Year 2018, Vol 0, Issue 1
Abstract
У статті окреслено сутність розуміння модерною філософією ідеї суспільної угоди як нового принципу регуляції людського буття, що виконує роль засадничої легітимації суспільних відносин. Автор доводить, що модерний контрактуалізм еволюціонував від обґрунтування основних норм державно-правового суспільного ладу через інструментально-стратегічний розум та негативно-конфліктне тлумачення природи людини (Т.Гобс) до акцентування уваги на формальних умовах легітимації та практичному сенсі теорії суспільної угоди (Ж.-Ж. Русо), що постало засадою прагнень поєднання порядку зі свободою та повагою до моральної гідності кожної людини (І.Кант). Ці ідеї набули подальшого розвитку та критичного осмислення в працях сучасних політичних філософів, таких як А.Баруці, О.Гьофе, Дж.Ролз, Р.Дворкін, Е.Макінтайр, К.-О. Апель, Ю.Габермас, Р.Брандт, В.Керстінг. Результатом їх творчості стало послідовне доведення необхідності обмеження індивідом власного егоїзму та свободи заради колективної волі більшості через пошуки такого способу соціальних взаємин, на засадах якого окрема людина підпорядковувалась би як суспільним інституціям, так і собі самій. Модерна теорія суспільної угоди не лише заснувала розуміння сучасної демократичної держави, а й прагнула обґрунтування усвідомлення індивідом обмеження власного егоїзму та свободи заради колективної волі інших громадян. Автор робить висновок про те, що в новітніх версіях контрактуалізму суспільна угода постає як широка домовленість, що є витоком політичних прав та обов’язків громадян, механізмом справедливого захисту їхніх інтересів.
Authors and Affiliations
Dmytro Usov
Keywords
Related Articles
- EP ID EP661406
- DOI -
- Views 217
- Downloads 0
Институционализация украинской академической социологии (вторая половина 70-х гг. ХХ ст.)
В статье на основании ранее непубликуемых источников (отчетных материалов Института философии НАН Украины советского периода) анализируется развитие отечественной социологии в годы десятой советской пятилетки (вторая пол...
Umbris idearum и метафизика бесконечного Дж. Бруно
Философская мысль эпохи Возрождения XV–XVI ст. предполагает наличие мировоззренческих детерминант, имеющих глубокий герметический смысл. С развитием гуманитарных знаний необходимой становится собственно стремление опреде...
Гармония как категория культуротворчества
В статье определяется категория «гармония» как феномен культурного строительства. Дается понимание гармонии в античности, средневековье, Новом и новейшем времени. Культуротворческие признаки гармонии представляются как п...
Принципи істини як аргументи наукового пізнання: смислодіяльнісний вимір
В статті досліджується проблема смислодіяльності як умови продуктивного пізнання. Показана феноменологічна і логічна аргументація у визначенні інтенцій суб’єкта на смисли світу (об’єкт). Особливості сприйняття і розумінн...
Развитие меритократических концепций в первой половине ХХ века
В статье осуществлен краткий обзор меритократических концепций первой половины ХХ в., анализируются причины их возникновения, особенности. Доказывается, что меритократические концепции в начале ХХ в. были технократически...