НАРОДНО-ПОБУТОВІ ТРАДИЦІЇ СІВЕРЯН В ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
Journal Title: Питання культурології - Year 2017, Vol 0, Issue 33
Abstract
Мета статті – систематизувати історико-культурологічний досвід наукових досліджень процесу трансформації самобутніх народно-побутових традицій сіверян: від стародавніх племен Волинцевсько-Роменської культури до українського населення Чернігово-Сіверського краю, що разом утворили українську народність та державність Київська Русь. <strong>Методи дослідження:</strong> базуються на евристичному методі систематизації наявної класичної та сучасної наукової думки, що склали культурологічний напрямок реконструкції цілісного процесу проблеми.<strong> Наукова новизна: </strong>зазначеної проблеми полягає в тому, що вперше в культурологічній науці аналізується динаміка узагальнення збережених самобутніх народно-побутових традицій сіверян: особливості територіальних меж Чернігово-Сіверського князівства; місцевого будівництва житла, землеробського, риболовського, бортницького промислу відповідно можливостям природного ландшафту; орнаментації місцевих візерунків нанесених на знайдених артефактах, зокрема, гончарних та ювелірних виробів; звичаїв та обрядів сіверян збережених оригінальним місцевим літописанням, зокрема й поховального, весільного обряду, торгівельних відносин з країнами Сходу, Заходу; всі ці самобутні народно-побутові особливості укорінили національні традиції культури української нації. <strong>Висновок.</strong> Проаналізувавши історіографію до проблеми народно-побутових традицій сіверян в історії культури України було виокремлено: постійне розташування та проживання східнослов’янських сіверян Чернігово-Сіверського краю в складі Київської Русі; народно-побутові традиції, які проявилися на базі розвитку матеріальної Волинцевської, Роменської культури стародавнього, середньовічного часу. Племена та народи Чернігово-Сіверського краю будували каркасно-зрубний тип дерев’яних напівземлянок-будинків; споконвічно вели хліборобський спосіб життя, про що свідчать збережені артефакти фондів музеїв старожитностей знайдених місцевими археологічними розкопками; займалися різними ремеслами, зокрема гончарним виробництвом; бортницьким, риболовським промислом, ювелірним мистецтвом; мали своєрідні ознаки похорону небіжчика, зокрема й кремацію та кургано-могильний насип, що й нині ідентифікують племена сіверян як український народ, націю.
Authors and Affiliations
Victoria Balabushka
Keywords
Related Articles
- EP ID EP539450
- DOI 10.31866/2410-1311.33.2017.141576
- Views 98
- Downloads 0
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ВІРМЕНСЬКОЇ ДІАСПОРИ З ЕТНІЧНОЮ БАТЬКІВЩИНОЮ ТА РОЛЬ ЦЕРКВИ В КУЛЬТУРНІЙ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАД
<strong>Мета роботи</strong>. Метою роботи є аналіз культурних взаємовідносин між вірменською діаспорою та Вірменією, в яких важливу роль відіграє Вірменська Апостольська церква. <strong>Методи дослідження</strong> поляг...
ВИКОРИСТАННЯ НЕРУХОМИХ ОБ’ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ МІСТА ЧИГИРИНА ЯК ТУРИСТИЧНО-ЕКСКУРСІЙНОГО РЕСУРСУ
<strong>Метою роботи </strong>є виявлення сучасного стану залучення нерухомих об’єктів культурної спадщини Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» до туристичної діяльності. <strong>Методологія досліджен...
МОТИВИ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ЗВИЧАЇВ, ВІРУВАНЬ ТА ПОВІР’ЇВ У ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
<strong>Мета роботи. </strong>Дослідження пов’язане з питанням наявності народних звичаїв, вірувань та повір’їв у творчості Т. Г. Шевченка, що вказує на глибоке знання поетом народного світогляду та сутності окремих віру...
ДОЗВІЛЛЄВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ В СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ ХХІ ст.
<strong>Мета дослідження. </strong>Дослідити та проаналізувати вплив дозвіллєвої діяльності на якість життя людини в умовах соціокультурного простору ХХІ ст. <strong>Методи дослідження</strong> складає сукупність базових...
ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ФОРМА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СУЧАСНИХ МУЗЕЇВ
<strong>Мета дослідження </strong>– розглянути музей як важливий ресурс для інвестицій в майбутнє суспільства та проаналізувати проектну діяльність як форму соціальної активності сучасних музеїв як засіб конструювання му...