О времени активного выступления сарматов в степях Евразии по археологическим данным
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія - Year 2013, Vol 3, Issue 7
Abstract
Сарматская археология возникла в советской науке как самостоятельное направление в конце 40-х годов XX века на основе парадигмы савромато-сарматского историко-культурного единства. В силу политических условий, идея о тождестве и исторической преемственности савроматов и сарматов, трактовалась изначально как стадиальная концепция автохтонного развития культур и противопоставлялась миграционной идее формирования культур сарматского круга. Тождество и преемственность савроматов и сарматов не было доказано, а было декларировано как концептуальная установка. Вся последующая линия развития сарматологии шла по линии размывания и компромиссов между реальным историческим материалом и желанием сохранить главную парадигму. В настоящее время уже признано, что исторические савроматы не имеют отношения к археологическим памятникам Приуралья и Поволжья VI-IV в. до н.э. Сохраняется лишь некое условное наименование этих древностей «савроматскими», исключительно как археологический слэнг. Не выдерживает критики и идея о том, что культура ранних сарматов формировалась в Приуралье и Поволжье на базе преемственности традиций предшествующего времени. В настоящее время нет никаких чётких представлений о памятниках III - первой половины II в. до н.э. в этих регионах. Самые ранние и выразительные сарматские памятники, сопоставляемые с эпонимными древностями южной группы Прохоровских курганов, датируются второй половиной II - началом I в. до н.э. Они не имеют местных корней в Приуралье и принесены сюда широким потоком номадов, двинувшихся в середине II в. до н.э. из глубин Азии. В археологическом материале этот горизонт памятников маркируется погребениями воинов с церемониальным, отделанным золотом, клинковым оружием прохоровского типа и большим количеством ювелирных изделий, выработанных в художественных традициях южной, средней и центральной Азии. Этот горизонт древностей хорошо уловим на пространствах от Китая до Причерноморья и позволяет говорить предметно о сарматской истории второй половиной II - I в. до н.э.
Authors and Affiliations
Vadym Zuyev
Keywords
Related Articles
- EP ID EP635761
- DOI -
- Views 91
- Downloads 0
ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ ТА ЕТАПИ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
У статті були проаналізовані підходи до визначення початку і етапів формування регіональної політики ЄС. У сучасній історіографії, яка присвячена вивченню регіональної політики ЕС відсутні єдині оцінки як з питань її поч...
ПОЛІТИЧНА КОРУПЦІЯ В ІСПАНІЇ: ХАРАКТЕРНІ ПРОЯВИ ТА НАПРЯМКИ БОРОТЬБИ
Аналізується політична корупція у країнах Південної Європи на прикладі Іспанії. Акцентується на взаємозв’язку між політичною корупцією та затяжною фінансовоекономічною кризою, яка розпочалася у 2008 році. Констатовано, щ...
ДЕЛІМІТАЦІЯ АЗОВСЬКОГО МОРЯ ТА КЕРЧЕНСЬКОЇ ПРОТОКИ
У статті проаналізовані проблеми делімітації сучасного морського кордону України та Російської Федерації в акваторії Азовського моря та Керченської протоки. У ній розкриваються головні аспекти цієї важливої справи, аналі...
Становлення Маріупольського Міського Громадського Виконавчого комітету (березень 1917 р.)
В статті аналізуються не досліджені в історіографії питання щодо ролі Міського Громадського Виконавчого комітету в процесах демократичного оновлення владних інституцій в Маріуполі на початку революції 1917 р. Висвітлюють...
Рецензія на монографію Прищепа Б. А. Погоринські міста в Х–ХIII ст. – Рівне: ПП Дятлик М., 2016. – 297 с.
Рецензія присвячена книзі "Погоринські міста в Х–ХIII ст.", в якій на в основі комплексного аналізу археологічних та писемних джерел досліджується розвиток літописного Погоринських земель в епоху Київської Русі. Новизна...