Особливості будови черепа тварин ряду Хижі
Journal Title: Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького - Year 2019, Vol 21, Issue 93
Abstract
Хижі – середні та великі ссавці, що ведуть наземний спосіб життя. Переважно м’ясоїдні тварини, про характер живлення яких свідчать певні пристосування, відображені у будові черепа. Мета роботи – провести порівняльно-анатомічні дослідження будови черепа і визначити краніометричні показники у тварин родин Котячі (кіт свійський), Собачі (собака свійська, вовк, лисиця звичайна) і Куницеві (куниця кам’яна, тхір лісовий, борсук звичайний) ряду Хижі. Використали порівняльно-анатомічні, краніологі-чні та статистичні методи досліджень. Встановили, що череп досліджених тварин має спільні анатомічні особливості будови (широка вискова ямка, глибока жувальна ямка, добре виражені карковий і зовнішній сагітальний гребені, наявність кутового відростка на нижній щелепі, відносно великі барабанні міхури, слабо розвинена слізна кістка) і видові відмінності (топографія роздвоєння зовнішнього сагітального гребеня, форма нижньощелепного кутового відростка, наявність внутрішньобарабанної частини вискової кістки). Абсолютні краніометричні показники борсука більші за такі показники куниці, оскільки прямо залежать від маси та розмірів тіла цих тварин. Найбільш різняться показники загальної довжини черепа (в 1,69 раза; Р < 0,001), довжини кісткового піднебіння (в 1,82 разу; Р < 0,001), довжини зовнішнього сагітального гребеня (в 3,67 раза; Р < 0,001), ширини кістко-вого піднебіння на рівні першого премоляра і останнього моляра (в 2,33 разу; Р < 0,001), ширини хоан на рівні гачкоподібних відростків крилоподібної кістки (в 1,75 раза; Р < 0,01), ширини хоан на рівні каудального краю піднебінної кістки (в 2 рази; Р < 0,05), загальної висоти черепа (в 2,36 разу; Р < 0,001). Більшість відносних краніометричних показників черепа борсука, порівняно з такими в куниці, майже однакові, що обумовлено близькою специфікою живлення, екологічними особливостями у природних біоценозах. Проте висота мозкового відділу порівняно з загальною висотою черепа у борсука (61,02 ± 4,73%) в 1,51 разу менша (Р < 0,001) за такий показник у куниці (92 ± 6,12%) завдяки добре розвиненому зовнішньому сагітальному гребеню. Його відносна довжина до загальної довжини черепа більша (Р < 0,001) в 2,17 разу (53,1 ± 3,09% – у борсука, 24,42 ± 1,41% – у куниці), що зумовлено потужнішим розвитком жувальних м’язів, вискового зокрема.
Authors and Affiliations
T. Ф. Koт, І. М. Луцюк, О. В. Синицький
Keywords
Related Articles
- EP ID EP593685
- DOI 10.32718/nvlvet9312
- Views 93
- Downloads 0
Мікробіологічна та споживча характеристика м’ясних посічених напівфабрикатів з додаванням люпинового борошна та дивосилу
На сьогодні, надзвичайно гостро постає проблема екологічно чистого, раціонального, збалансованого харчування. Оскі-льки, концепція сучасного харчування є не просто модною тенденцією, і велінням часу, то доцільно виведен...
Проблемні питання адаптації корів голштинської породи в умовах промислової технології виробництва молока
Проведено аналіз довічної продуктивності корів голштинської породи європейської селекції та їх дочок за промислової технології виробництва молока, з’ясовані причини вибракування тварин внаслідок захворювань. Встановлено,...
Державне регулювання сільського господарства в умовах активізації міжнародних інтеграційних процесів
Розглядаються проблеми організації, спрямування та здійснення державної регуляторної політики в аграрному секторі економіки України. Показано особливості вітчизняного сільського господарства, через які не можуть автомати...
Економічна ефективність використання корів-первісток голштинської породи з різною інтенсивністю їх формування у ранньому оногенезі
Підвищення молочної продуктивності нерозривно пов’язано з економікою виробництва, тому що оплата корму молоч-ною продукцією перебуває в прямій залежності від величини надоїв. Метою досліджень було встановлення економічно...
Ризики виникнення африканської чуми свиней на території Житомирської області
Метою і завданням роботи було вивчити епізоотичну ситуацію щодо африканської чуми свиней (АЧС) на території Жито-мирської області, вивчити роль етіологічних чинників, проаналізувати ризики появи нових випадків. При прове...