Пам’ять міста
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2015, Vol 92, Issue
Abstract
Усвідомлення того, що наше знання історії пов’язане передусім з місцями, які в містах оприявлені, зокрема, через будівельну субстанцію, перетворює міста у важливий предмет культурно-історичних досліджень. При цьому основоположне питання: як саме вписується історія в міський простір, як вона „заякорюється” в ньому, як її змінюють, оновлюють, знищують, як відбувається боротьба за неї? І як з такими просторами пов’язані спогади? Ці питання виводять нас на взаємозв’язок простору, часу, пам’яті, ідентичності, про який йдеться детальніше на прикладі чотирьох аспектів. Розрізнення простору й місця (1) відкриває дві перспективи сприйняття: простору як такого, що надається для організації та переформування, та місця, яке ми усвідомлюємо внаслідок наповненості його історією та спогадами, що передаються через наратив далі. Місто сприймається як палімпсест (2), коли стають зримими нашарування й пласти, котрі засвідчують історію як колективний витвір різних поколінь, епох, періодів поселень. Поняття „реконструкція” (3) позначає нову практику в архітектурі, яка передбачає відбудову після 1989 р. історичних будівель, зруйнованих війною чи з ідеологічних або модернізаційних мотивів. Історична тяглість (4), у свою чергу, означає ставлення до історичної будівельної субстанції, яка знову тісніше поєднує минуле й майбутнє.
Authors and Affiliations
Aleida Assmann
Keywords
Related Articles
- EP ID EP463192
- DOI -
- Views 115
- Downloads 0
Образ країни-сусіда та проблеми самоідентифікації у тревелозі М. Щиґела “Зроби собі райˮ
Здійснено імагологічний аналіз тревелога М. Щиґела „Зроби собі райˮ. Досліджено зв’язок між жанровою формою твору та образом героя-оповідача, який приміряє на себе ролі героя-репортера та героя-мандрівника. Проаналізован...
Жанрові новації в сучасній драматургії: драма-кросовер
Розглядається жанр драми-кросоверу, запозичений із кінематографу (де він є жанром, в якому перетинаються сюжетні лінії двох або більше творів та зустрічаються персонажі різних фільмів) та поширений у сучасній драматургії...
Балада Тараса Шевченка “Чого ти ходиш на могилу?” та її ідейно-естетична рецепція Юрієм Федьковичем
Вивчається балада Т. Шевченка „Чого ти ходиш на могилу?” (з циклу „В казематі”) в аспекті її ідейно-тематичної, образно-художньої своєрідності і як об’єкт суто індивідуальної продуктивної рецепції Ю. Федьковичем, що мала...
Автоміфологізація біографії Публія Овідія Назона
Запропоновано новий підхід до рецепції постаті давньоримського класика Публія Овідія Назона (43 р. до н. е. – 17 / 18 р. н. е.), а саме обстоюється думка, що поетичний доробок антика („Любовні елегії”, „Мистецтво кохання...
Антологія як репрезентативний жанр нової української літератури
Аналізуються історія й функції антології в українській модерній літературі від к. ХІХ до п. ХХІ ст. Антологія розглядається як літературно-антропологічний проект, який передбачає реструкцію початкового матеріалу і певну...