ПОЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ В УМОВАХ КРИЗИ ТРАДИЦІЙНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ: ГЛУХИЙ КУТ ЧИ ГНОСЕОЛОГІЧНИЙ ПРОРИВ
Journal Title: Гуманітарний часопис - Year 2018, Vol 1, Issue 3
Abstract
Oleksandr Voronyansky, Yuriy Zayonchkovskiy POLITICAL PHILOSOPHY IN THE CONDITION OF CRISIS OF TRADITIONAL METHODOLOGY: STALEMATE OR GNOSEOLOGICAL BREAKTHROUGH Authors establish discourse of crisis of traditional methodology in modern Ukrainian political philosophy. At the same time, the mainstream of Western political science is methodologically based on the achievements of the method of historical materialism, which is not used now in Ukrainian political philosophy. The purpose of this article is to demonstrate the heuristic potential of the concept of analysis of socio-political relations, taking into account the generally accepted in nеoMarxist analytics factor of competition for access to limited resources in a society based on the principles of individual profit. It is demonstrated that the evolution of economic activity is taking place through the concentration of economic resources (property) and economic power in the hands of the minority of society. Thus, the uneven access to resources for various social groups in the process of primary distribution causes the internal instability of society, which is compensated by the use of power redistribution of resources through the state mechanism. The state, as the manager of a significant amount of resources withdrawn from society in the process of the redistribution, is the object of power influence from social groups that can concentrate sufficient resources for this. The relationship between the state and these groups is determined by the correlation of volumes of concentration of resources and the effectiveness of resources’ application. The removal of resources by the state in its favor and the seizure of state resources by the most resource-rich social groups are the system factors of the described model. A nation, which is composed of fighting against each other in the struggle for access to resources social groups, is not internally the single subject of politics. The situation of competitive political struggle within the nation is a systemic factor. At the same time, the minority of the nation, due to high concentration of resources, is able to subordinate the majority, thereby gaining the right to act in its own interests on behalf of this majority. Thus, in social reality, a nation is represented by political elite - a resource-rich minority, which dominates the society. The political elite is transformed into a factor of destabilization of society if it alienates in its favor too many resources, needed for reproduction of the society. Taking into account that the alienation of resources by the elite in its favor is systemic, this phenomenon is also systemic. Thus, political elites play a key role in the formation of crises that accompany the development of state and society. In this case, the exclusive right of public authorities to use economic resources, which are subject to regulation by the state, creates a so-called power or political rent. The detailed description of the essence of this rent was fulfilled within the framework of the macroeconomic theory of groups, which treats acquiring rent as a result of the interaction of certain groups of interests. Such behavior of the staff of the state apparatus is due to the ability of corporation officials to make self-contained decisions of redistribution of resources. In general, the proposed model allows analyzing the crisis phenomena, which exist in political reality, not as manifestations of the non-systemic nature, but as systemic factors, which are the consequence of the normal functioning of the elements of social, economic and political systems of society. Here from, the task of further research in this direction is to identify elements and relationships that can act as factors compensating crisis phenomena generated by the system. Keywords: alienation, the redistribution of resources, socio-political relations. Олександр Воронянський, Юрій Зайончковський ПОЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ В УМОВАХ КРИЗИ ТРАДИЦІЙНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ: ГЛУХИЙ КУТ ЧИ ГНОСЕОЛОГІЧНИЙ ПРОРИВ Автори констатують дискурс кризи традиційної методології в сучасній вітчизняній політичній філософії. При цьому мейнстрим західної політичної науки методологічно ґрунтується на досягненнях методу історичного матеріалізму, який в українській політичній філософії не використовується. Мета пропонованої статті – демонстрація евристичного потенціалу концепту аналізу суспільно-політичних відносин з урахуванням загальновизнаного в неомарксистській аналітиці фактора конкурентної боротьби за доступ до обмежених ресурсів у суспільстві, що ґрунтується на засадах індивідуальної вигоди. Показано, що еволюція господарської діяльності відбувається шляхом концентрації господарських ресурсів (власності) і економічної влади в руках меншості соціуму. Таким чином, нерівномірність доступу до ресурсів для різних соціальних груп у процесі первинного розподілу зумовлює внутрішню нестабільність соціуму, для компенсації якої застосовується владний перерозподіл ресурсів через механізм держави. Держава як розпорядник значного обсягу ресурсів, що вилучаються в соціуму в процесі перерозподілу, є об’єктом владного впливу з боку соціальних груп, здатних сконцентрувати достатній для цього обсяг ресурсів. Відносини між державою й цими групами визначаються співвідношенням обсягів концентрації ресурсів та ефективністю їх застосування. Вилучення державою ресурсів на свою користь і вилучення державних ресурсів на свою користь найбільш ресурсозабезпеченими соціальними групами й угрупованнями є системними факторами описуваної моделі. Нація, яка складається з тих, хто конкурує між собою в боротьбі за доступ до ресурсів соціальних груп і угруповань, не є внутрішньо єдиним суб’єктом політики. Стан конкурентної політичної боротьби всередині нації є системним фактором. При цьому меншість нації завдяки високій концентрації ресурсів здатна підкоряти своєму пануванню більшість, завдяки чому отримує право діяти у своїх інтересах від імені цієї більшості. Таким чином, у реальності нація представлена політичною елітою – ресурсозабезпеченою меншістю, що панує над соціумом. Політична еліта перетворюється на чинник дестабілізації соціуму за перевищення критичного для відтворення соціуму порогу частки відчужуваних на свою користь ресурсів. Ураховуючи, що відчуження елітою ресурсів на свою користь має системний характер, це явище також є системним. Таким чином, політичні еліти відіграють ключову роль в утворенні криз, що супроводжують розвиток держави й суспільства. При цьому ексклюзивне право установ державної влади на розпорядження суспільними ресурсами, які підлягають регулюванню з боку держави, створює так звану владну або політичну ренту. Розгорнута характеристика сутності цієї ренти була подана в межах макроекономічної теорії груп, яка трактує пошук ренти як результат взаємодії певних груп інтересів. В економічній теорії ренту розглядають як прибуток власника ресурсу, що перевищує альтернативну вартість його використання. Стратегія, спрямована на отримання доходів від використання ренти, називається рентоорієнтованою поведінкою. Така поведінка з боку персонального складу апарату державної влади зумовлена, з одного боку, можливістю й здатністю корпорації чиновників ухвалювати самостійні рішення щодо перерозподілу ресурсів, а з другого –необхідністю для певних ресурсозабезпечених груп, можливості яких отримати максимальний прибуток обмежені положеннями колективної угоди, порушити інституційні норми шляхом обміну частини своїх ресурсів на пільговий доступ до більшого обсягу ресурсів через ухвалення владного рішення на свою користь. У цілому пропонована модель дозволяє аналізувати кризові явища, що існують у політичній реальності, не як прояви позасистемного характеру, а як системні фактори, що є наслідком нормального функціонування елементів соціальної, економічної й політичної систем суспільства. Звідси завданням подальших досліджень у цьому напрямку напрямі постає виявлення системних елементів і відносин, здатних стати факторами, що компенсують генеровані системою кризові явища. Ключові слова: відчуження, перерозподіл ресурсів, суспільно-політичні відносини.
Authors and Affiliations
Олександр Воронянський, Юрій Зайончковський
Keywords
Related Articles
- EP ID EP529032
- DOI 10.32620/gch.2018.3.04
- Views 176
- Downloads 0
ДІАЛОГІЧНІСТЬ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ В КОНТЕКСТІ «ВЕЛИКОГО ЧАСУ КУЛЬТУРИ»
Zaluzhna Alla DIALOGIC DIMENSION OF LITERARY TEXT IN «CULTURE’S BIG TIME» In philosophical discourse of Bakhtin the dialogical concept is conceptualized, that takes the expression of communicational links between...
ВИТОКИ ТА ХАРАКТЕРНІ РИСИ ПОВСЯКДЕННО-ПОБУТОВОЇ СФЕРИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Selevko Vladimir ORIGIN AND CHARACTERISTICS OF EVERYDAY HOUSEHOLD SPHERE UNDER GLOBALIZATION Relevance of the research is to identify ideological, cultural and technical facts of cultural borrowing, and in some ca...
ЛИКИ ФИЛОСОФСКОГО ОБРАЗА ЖИЗНИ ДРЕВНЕГО КИТАЯ
Lysenkova Vladlena IMAGES OF PHILOSOPHICAL LIFESTYLE IN ANCIENT CHINA The article dwells upon the issue of the specificity of philosophical lifestyle images in Ancient China. Complex combination of logical analysis...
ОСЯГНЕННЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНОГО ВІДНОШЕННЯ СВІТ-ЛЮДИНА
Tarasyuk Larisa COMPREHENSION OF FUNDAMENTAL RELATION: WORLD-PERSON Nowadays understanding and comprehension of the world-person fundamental relation is very important. The need to interpret one’s personal life, th...
ПОЛІДЕРЖАВА ЯК ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
1. Баранов Н. Административно-территориальное деление государства [Електронний ресурс] / Н. Баранов. – Режим доступу : nicbar. ru. – Заголовок з екрану. 2. Горбач В. Референдум у Шотландії відтермінував проблему сепара...