Правочин, який вчинено під впливом помилки, обману (шахрайства).

Apply

Правочин, який вчинено під впливом помилки, обману (шахрайства).

Journal Title: Форум права - Year 2018, Vol 49, Issue 1

Abstract

Відбивається дискусійність дослідження питання щодо визначення юридичної природи волі та волевиявлення як умови дійсності правочину та їх місця в системі юридичних фактів. Автором проаналізовано кілька основних підходів до класифікації правочинів, які вчинено під впливом помилки, обману (шахрайства). Робиться висновок про необхід-ність чіткого розмежовувати помилки та обману (шахрайство) оскільки обман – це завжди результат навмисних дій однієї зі сторін. Запропоновано класифікувати помилку в правочинах наступним чином: помилка у характері правочину; помилка в предметі правочину (помилка в якості предмету); помилка в особі контрагента; помилка в праві. Запропоновано вважати, що обман може полягати: в активних діях сторони правочину; у пасивних діях недобросовісної сторони правочину, що утримується від дій, які він повинен був зробити. Отражается дискуссионность исследования вопроса об определении юридической природы воли и волеизъявления как условия действительности сделки и их места в системе юридических фактов. Автором проанализированы не-сколько основных подходов к классификации сделок, совершенной под влиянием заблуждения, обмана (мошенничества). Делается вывод о необходимости четкого разграничивать ошибки и обмана (мошенничество), поскольку обман – это всегда результат преднамеренных действий одной из сторон. Предложено классифицировать ошибку в сделках следующим образом: ошибка в характере сделки; ошибка в предмете сделки (ошибка в качестве предмета); ошибка в лице контрагента; ошибка в праве. Предложено, что обман может заключаться: в активных действиях одной из сторон сделки; в пассивных действиях недобросовестной стороны сделки, если она воздерживается от действий, которые должна была совершить. Despite the considerable range of research on invalid transactions, there is no consensus in the civilized doctrine in regard to the legal classification of the blemish of will and expression of will in the implementation of transactions as a condition of the transaction’s validity and their place in the system of legal facts. Therefore, the cases on the admission of transactions as invalid in court practice and, in particular, disputes regarding the invalidation of transactions that are executed under the influence of an error, fraud (swindling) is quite widespread. The Unified State Register of Judgments at the moment of writing the article contains 4,117 decisions regarding the subject matter of the claim. The Criminal Code of Ukraine, in particular, the Art. 192 «Incitement of Property Damage by Fraud or Abuse of Trust», the Art. 190 «Swindling», directly competes with the norms of the current Civil Code of Ukraine (hereinafter – the CC of Ukraine) and the current legislation, causing imperfection of legal enforcement. The indicated contributes only to an increase in the number of civil cases regarding the admission of transactions as invalid. Having analyzed the judicial practice, the author notes the tendency of unfair use of the method of protection of civil rights and interests by the court under the Art. 16 of the CC of Ukraine, as an admission of the invalidity of a transaction and restoration of the situation that existed prior to the violation (bilateral restitution). The scientific study of the essence and forms of the manifestation of an error and fraud in terms of the present day will facilitate the effective resolution of such disputes. The novelty of the article is to form additional grounds for the delimitation of an error and fraud (swindling) as the basis for the admission transactions as invalid, updating the classification of an error and fraud in the transactions. Analyzing the degree of an error, the author offers the legislator to clearly regulate and implement the concept of «formal (non-essential) error» into the current legislation. In our opinion, the formal (non-essential) errors are considered those to be related to the execution of a transaction and those that do not affect the content and purpose of a transaction, namely, negligence in the form of a technical error or a typing error. The author of the article comes to the following conclusions: 1) it is necessary to clearly delimitate an error and fraud (swindling) as a basis for the admission of transactions as invalid, since a fraud is always the result of deliberate actions of one of the parties; 2) it is offered to classify an error in the transactions as follows: an error in the nature of a transaction; an error in the subject matter of a transaction (an error as an object); an error acting by the contracting party; an error in the law; 3) it is suggested that a fraud may consist be: in the active actions of the party to a transaction; in the passive actions of an unconscientiously party of a transaction, that abstaining from the actions that ought to be done.

Authors and Affiliations

А. С. Бахаєва

EP ID EP329129
DOI 10.5281/zenodo.1211101
Views 88
Downloads 0