ПРИЙОМИ СЦЕНОГРАФІЧНОГО РІШЕННЯ В ПОСТАНОВКАХ ОПЕРИ-ФЕЄРІЇ ВІТАЛІЯ КИРЕЙКА «ЛІСОВА ПІСНЯ»
Journal Title: Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія «Мистецтвознавство» - Year 2018, Vol 0, Issue 38
Abstract
<strong>Мета </strong>дослідження – проаналізувати роль художнього рішення вистави в сучасному українському музичному театрі. <strong>Методи </strong>дослідження полягають у застосуванні історично-порівняльного методу – для виявлення ролі сценографії з огляду на історичні передумови та перспективу розвитку, компаративний – для порівняння сценічних інтерпретацій опери «Лісова пісня» Віталія Кирейка в контексті сценографічних пошуків, джерелознавчий – для опрацювання попередніх надбань на дану тематику та усіх архівних документів, комунікативний – для зібрання спогадів співтворців та очевидців, причетних до постановок (особисті бесіди з композитором В. Кирейком 2013–2016 рр., художником-постановником О. Гавришем, виконавицею партії Мавки Н. Ніколаїшин), логічний (узагальнення, аналогія) – для розгляду проблем, пов’язаних із втіленням оперної драматургії на сцені, аналітичний – для проведення аналізу сценографічних та режисерських рішень в інтерпретаційних пошуках. Даний комплексний методологічний підхід здійснено з метою розгляду художнього втілення музичної вистави в історичній перспективі розвитку. <strong>Наукова новизна </strong>роботи. Вперше комплексно охарактеризовано специфічні прийоми та ходи, використані при постановках музичних вистав, зокрема опери-феєрії Віталія Кирейка «Лісова пісня» за однойменною драмою Лесі Українки. <strong>Висновки</strong>. У час поступового занепаду оперних театрів необхідно вирішувати питання оновлення сценічних втілень класичного оперного репертуару, художньої інтерпретації твору та його режисерського бачення. Важливим фактором у встановленні контакту з публікою є сценографічне рішення вистави, адже художня стилістика, в якій вирішено твір – це обличчя й оболонка вистави. Питання сценографії в українському оперному театрі є актуальним та значним для національної музичної культури. Воно потребує подальшого вивчення та дослідження як мистецтвознавцями, театрознавцями, так і музичними режисерами-постановниками.
Authors and Affiliations
Lada Shylenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP539808
- DOI 10.31866/2410-1176.38.2018.141748
- Views 66
- Downloads 0
СЦЕНІЧНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ДРАМИ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА «ГРІХ» У ХХ ст.
<strong>Мета дослідження </strong>розглянути особливості сценічного втілення драми В. Винниченка «Гріх» у виставах різних періодів ХХ ст. «Молодого театру» (1919 р.) та Кіровоградського музично-драматичного театру ім. М....
«НАУКОВЕ КІНО» ЯК ОСОБЛИВА ГАЛУЗЬ ЕКРАННОГО МИСТЕЦТВА
У статті досліджується поняття «наукове кіно», початки формування та становлення галузі наукового кіно та його піджанрів.
ДІЯЛЬНІСТЬ М. ТРЕГУБОВА В КИЇВСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ АКАДЕМІЧНОМУ ТЕАТРІ ОПЕРИ І БАЛЕТУ ІМ. Т. ШЕВЧЕНКА (1937–1940)
Стаття присвячена діяльності заслуженого артиста УРСР М. Трегубова в Київському театрі опери і балету ім. Т. Шевченка з 1937 по 1940 р., простежено професійні пошуки М. Трегубова від соліста балету до асистента балетмейс...
ДРУГИЙ ПЕРІОД ТВОРЧОЇ І КІНОПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ О. Я. КАПЛЕРА НА КИЇВСЬКІЙ КІНОФАБРИЦІ НАПРИКІНЦІ 20-Х РР. – ПЕР. ПОЛ. 30-Х РР. ХХ СТ.
У цій статті досліджено маловідомий другий період творчої діяльності в Україні відомого радянського сценариста, режисера, ведучого телепрограм і кінопедагога Олексія (Лазаря) Яковича Каплера – робота режисером і сценарис...
FACTORS OF IMAGINATIVE THINKING FORMATION OF A GRAPHIC DESIGNER
The purpose of the study is to identify a set of factors forming the imaginative thinking of a designer, necessary<br />for generating a significant number of project proposals and argumentation of different options for...