ПРО ДЕЯКІ СУСПІЛЬНІ МЕМИ СУЧАСНИХ УКРАЇНЦІВ
Journal Title: Українознавчі студії - Year 2018, Vol 1, Issue 19
Abstract
У статті розглянуто меми як культурні одиниці суспільства і етносу. Визначено науковий та узуальний зміст поняття мем, його лінгвальну репрез¬ен-тацію. Встановлено, що більшість мемів мають лінгвальну форму моно чи полі-про¬позитивних конструкцій, які є висловленнями, що представляють судження. Запропоновано звернутися до лінгвістичної парадигми меметики, тобто до лінгвомеметики. Лінгвомеметика – наука про лінгвальні меми. У комунікативній структурі лінгвального мема виокремлено тему і рему, рема у висловленні є домінантою судження. Мем у свідомості мовної особис¬тос¬ті є світоглядним, ціннісним та поведінковим стереотипом. Водночас меми пред-ставляють морально-етичні засади суспільства. Мем виявляє аксіологічні ознаки судження та може в морально-етичному аспекті мати конструктивний чи деструктивний зміст, тобто формувати із носіїв мемів прогресивне чи де-пресивне суспільство. Указані меми виявляють позитивний чи негативний вплив на світогляд мовної особистості як носія етнокультурних стереотипів. Меми властиві усім носіям мови. Засвоєння міфологем, символів чи кон-цептів потребує навчання, інтелектуальних зусиль, зв’язку між поколіннями, до-тримання традицій та цінностей. Меми засвоюються через наслідування, ко-піюються мовною особистістю механічно. Шкідливими для формування грома-дянського суспільства є деструктивні меми, особливо за умови їхнього доміну-вання. Охарактеризовано низку ключових деструктивних суспільних мемів сучас-них українців, які визначають суспільні і професійні відносини. Висловлено думку, що руйнування традиційних для українства морально-етичних суспільних засад че¬рез домінування деструктивних мемів є ключовою перешкодою у побудові україн¬цями прогресивного громадянського суспільства.
Authors and Affiliations
Володимир Барчук
ДІАЛЕКТНЕ ЧЛЕНУВАННЯ ГОВОРІВ ПРИКАРПАТСЬКОГО АРЕАЛУ В ЛІНГВІСТИЧНИХ СТУДІЯХ ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
У статті здійснено історіографічний огляд лінгвістичних, етно¬гра¬фічних праць вітчизняних та зарубіжних дослідників української мови першої тр嬬тини ХХ століття, у котрих приділяється увага діалектному членуванню украї...
ЗЛОЧИНИ НАЦИСТСЬКОЇ НІМЕЧЧИНИ В м. КАЛУШІ (1941–1944 рр.)
У статті детально проаналізовано злочинну діяльність нацистського режиму проти єврейського та українського населення на території міста Калуша та Калуського району в роки Другої світової війни, яка кваліфікована міжнарод...
УКРАЇНСЬКИЙ НОВОСТИЛЬ: ЛІНГВОПОЕТИКА ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ СЕРГІЯ ЖАДАНА
У статті розглянуто лінгвопоетичні параметри художнього дискурсу Сергія Жадана. Аналіз мовно-естетичної манери письменника здійснено на тлі визначення особливостей новостилю сучасної української постмодерністської прози...
ГУЦУЛЬСЬКИЙ ТЕКСТ В СИСТЕМІ НОВОГО УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕНСТВА: ПРИЧИНИ ПОЯВИ І ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ (на підступах до вивчення художнього дискурсу Гуцульщини в українській літературі ХІХ – поч. ХХ ст.)
У статті розглянуто обставини, які спричинили появу та впливали на розвиток гуцульського тексту в новій українській літературі. Постання в україн-ському красному письменстві художніх текстів на гуцульську тематику автор...
ЧОЛОВІК ГАДКУЄ, А БОГ ЛАШТУЄ: ВІДЕНСЬКІ ПЕРИФРАЗИ МИХАЙЛА ДРАГОМАНОВА
У статті йдеться про віденський етап духовної біографії Михайла Дра-гоманова, коли в його свідомості зродився план «поширити в Галичині україн-ський напрям засобами російської літератури». Приводом стали зустрічі з чле¬н...