Про один архетип української музичної культури: троїста музика
Journal Title: Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво - Year 2018, Vol 0, Issue 1
Abstract
<p>Серед архаїчних архетипів української музичної культури найменш дослідженими є ті, що мають індоєвропейське (вужче – індоіранське) походження. Один із них – троїста музика, що зберегла глибинні зв’язки з дохристиянськими (скіфськими, cармато-аланськими, давньослов’янськими) ритуалами та окремими жанрами української епіки і календарно-обрядового фольклору.</p><p>Ґенеза слова <em>троїстий</em> пов’язана з давньослов’янським словом <em>trizna</em><em>, </em>що корелюється з поняттям потрійної жертви – воді, землі й небу, яку слов’яни-язичники приносили своїм богам. Потрійна ритуальна жертва споріднена з ідеєю Світового дерева, що символізувало тернарн у вертикальну будову Всесвіту наших пращурів. За аналогією до неї, поняття <em>троїстий</em> корелюється з музично-просторовою координатою – фактурою, її тричленним виміром. У давніх ритуалах, що відбувалися в супроводі інструментальної гри, музика виконувала функцію трирівневого вертикального структурування простору.</p><p>Давньослов’янський обряд принесення потрійної жертви супроводжувався грою на ритуальному музичному інструменті-медіаторі як невід’ємному атрибуті обряду. Інструмент реалізував трифункційну ідею, об’єднуючи й оберігаючи цілісність Світобудови (світ людей, богів і пращурів). Звідси зрозумілим стає застосування семантики ідеї троїстості (тричленності, трифункційності) до поняття <em>троїста музика, </em>від своїх витоків закоріненого в ритуалі, та взаємозв’язку троїстої музики з давніми язичницькими культами.</p><p>Цю ж саму функцію виконує троїста музика народно-професійних інструментальних ансамблів українців, яка згодом проросла пишним цвітом в музиці професійної традиції. Кількість учасників ансамблю «троїстих музик» може коливатися від двох до п’яти й більше музикантів. Незмінними є функції інструментів та інструментальних партій. У троїстій музиці ідея тричленності реалізується через її фактуру, функціональний взаємозв'язок трьох рівнів композиції, утілених за допомогою системи музичних засобів.<strong> </strong></p>
Authors and Affiliations
Іryna Zinkiv
Keywords
Related Articles
- EP ID EP573061
- DOI 10.31866/2616-7581.1.2018.140567
- Views 113
- Downloads 0
Концерт для хора памяти Кара Караева
Цель исследования – выявление характерных особенностей хорового письма Фаика Нагиева на примере яркого и самобытного сочинения «Концерт для хора памяти К. Караева». Это масштабное, в трех частях, сочинение для хора <em>a...
The Bandura and Kobzardom in Ukraine Today
<p>Opinions regarding the polarisation of bandura performance in Ukraine. The juxtaposition of authentic and academic approaches to the bandura performance, repertoire and construction, and the evolution of audience musi...
Некоторые стилистические особенности хоровых обработок Рамиза Мустафаева («Платок» (Yaylıq) и «Эй, красавица» (Ey gözəl))
Представленная статья посвящается хоровому творчеству известного Азербайджанского композитора Р. Мустафаева. Хоровые обработки на основе народных песен занимают особое место в наследии автора, охватывающие широкие и разн...
Музично-виконавська діяльність крізь призму категоріального визначення функціональних систем мислення, мовлення та інтонаційних засобів вираження
<p>Розвиток всесвітньої музичної культури неможливо уявити без еволюційних процесів у музичному виконавстві. Глибинне осмислення музичного виконавства безпосередньо пов’язане з дослідженням розвитку музично-виконавської...
Про один архетип української музичної культури: троїста музика
<p>Серед архаїчних архетипів української музичної культури найменш дослідженими є ті, що мають індоєвропейське (вужче – індоіранське) походження. Один із них – троїста музика, що зберегла глибинні зв’язки з дохристиянськ...