Проблеми забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень
Journal Title: Проблеми законності - Year 2019, Vol 145, Issue 145
Abstract
<p><em>Згідно з Конституцією України 1996 р. держава забезпечує соціальну спрямованість економіки (ч. 4 ст. </em><a href="nau://ukr/254%D0%BA/96-%D0%92%D0%A0|st13/"><em>13</em></a><em>). Це у свою чергу є основою для реалізації численних соціальних прав громадян, зокрема на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (ст. 43), соціальний захист (ст.</em><em> </em><em>46), а також достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї (ст. </em><a href="nau://ukr/254%D0%BA/96-%D0%92%D0%A0|st48/"><em>48</em></a><em>). Зазначені норми Основного Закону реалізуються передбаченими чинним законодавством державними соціальними стандартами і державними соціальними гарантіями. У статті доведено, що чинні національні законодавчі акти, що визначають правові засади формування і застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією та законами України основних соціальних гарантій, чіткої та однозначної відповіді на питання, що є достатній життєвий рівень, який зміст відповідного права та як воно забезпечується, не містять. </em></p><p><em>Аналіз міжнародних документів показав, що для позначення фактично одного і того ж явища використовуються різні терміни: «достатній життєвий рівень»; «гідний життєвий рівень»; «життєвий рівень, який є необхідним для підтримання здоров'я і добробуту»; «адекватний соціальний захист».</em></p><p><em>Зрозуміло, що достатній життєвий рівень не є усталеною величиною, позаяк він змінюється залежно від соціально-економічних та інших чинників. Завдання держави полягає у створенні належних умов для людини, щоб вона могла своєю працею забезпечити гідну матеріальну базу як для себе, так і своєї сім’ї. Обстоюється позиція, що правильніше говорити не про достатній, а про гідний життєвий рівень, адже у першому випадку йдеться про рівень, який фактично відповідає мінімальним потребам людини (тобто той, що дорівнює або є вищим межі бідності людини), значення ж другого полягає у тому, що це рівень, який виходить із того, що для людини є найвищою соціальною цінністю. Саме гідність дає змогу людині відчувати самоповагу й усвідомлювати власну суспільну цінність. Ця позиція має бути зафіксована і у ст. 48 Конституції України.</em><em></em></p>
Authors and Affiliations
Олег Ярошенко
Legislative flaws: characteristic features and separation from other legal phenomena
The article is devoted to defining characteristic features of legislative flaws from the point of view of the needs of legal doctrine and law enforcement application, enabling to single out specified legal phenomenon amo...
Взаємодія та координація діяльності територіальних органів митного спрямування державної фіскальної служби України з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування
Статтю присвячено висвітленню проблемних аспектів взаємодії і координації діяльності територіальних органів митного спрямування Державної фіскальної служби України з боку місце- вих державних адміністрацій та органів міс...
Непосредственный объект диверсии (ст. 113 УК Украины)
Исследуется непосредственный объект диверсии (ст. 113 УК Украины). Предлагается определять непосредственный объект диверсии в отношении каждой формы ее совершения путем конкретизации сферы общественных отношений и той ос...
Міжнародні механізми захисту права на життя в умовах збройних конфліктів
Стаття присвячена актуальній на сьогодні темі міжнародних механізмів захисту права на життя під час міжнародного та неміжнародного збройних конфліктів. Збільшення кількості збройних конфліктів у світі, а з ними й поруше...
INSTITUTIONAL MECHANISM OF SECURING A CONSTITUTIONAL COMPLAINT IN UKRAINE: CONCEPTIONAL PROBLEMS
Article 78 of the Law of Ukraine «On the Constitutional Court of Ukraine» prescribes that exclusively the Grand Chamber, on its own initiative, may take measures to secure a constitutional complaint by imposition of a te...