Рання і пізня прееклампсія: різні чинники ризику та перинатальні наслідки
Journal Title: Lviv Clinical Bulletin - Year 2017, Vol 4, Issue 20
Abstract
Вступ. Прееклампсія (ПЕ) – основна причина материнської і перинатальної захворюваності й смертності. За останні десятиріччя розширилися уявлення про гетерогенну природу ПЕ. Згідно з сучасними дослідженнями, ПЕ може виявлятись у двох фенотипічних варіантах: із ранньою (до 34 тижнів вагітності) та пізньою (після 34 тижнів вагітності) маніфестацією. Хоча діаґностичні критерії однакові в кожному з цих варіантів, вони характеризуються різними клінічними ознаками, мають різні перинатальні наслідки та ускладнення материнського орґанізму. В межах концепції персоналізованої медицини майбутні напрями досліджень проґнозування та профілактики ПЕ мають ґрунтуватися на виявленні й уточненні підтипів ПЕ з урахуванням материнських характеристик та клінічного перебігу вагітності. Мета. Визначення частоти ПЕ з ранньою (до 34 тижнів вагітності) та пізньою (після 34 тижнів вагітності) маніфестацією у пацієнток пологового відділення Львівської обласної клінічної лікарні й аналіз чинників ризику та перинатальних наслідків, характерних для різних підтипів ПЕ. Матеріали й методи. У дослідження включено 300 вагітних віком 16–43 роки з одноплідною вагітністю. Їх було поділено на три ґрупи: вагітні з раннім початком прееклампсії, вагітні з пізнім початком прееклампсії та контрольна ґрупа. Діаґноз прееклампсії ставили відповідно до критеріїв International Society for the Study of Hypertension in Pregnancy. Маніфестацію ознак прееклампсії від 20 тижнів 0 днів до 33 тижнів 6 днів визначали як ранній початок прееклампсії, пізнім початком вважали появу характерних симптомів після 34 тижнів вагітності. Результати. Виявлено, що такі чинники ризику, як вік понад 35 років, преґестаційний індекс маси тіла більше 25, куріння під час вагітності суттєво збільшують ризик виникнення прееклампсії. Деякі чинники ризику – перша вагітність, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет – мають виражену асоціацію з певними підтипами ПЕ. Наприклад, пізній початок ПЕ характерний для молодих жінок (віком до 20 років) з першою вагітністю, а також вагітних із цукровим діабетом, тоді як, пацієнтки із артеріальною гіпертензію, природ- женими аномаліями розвитку плода мали більш високий ризик виникнення раннього початку ПЕ. Неґативні перинатальні наслідки частіше спостерігались у ґрупі з раннім початком ПЕ. Так, показники антенатальної, неонатальної та перинатальної смертності були значно вищими у ґрупі з раннім початком ПЕ, ніж у ґрупі із пізнім початком ПЕ. Частота шпиталізації у відділення реанімації новонароджених і важкої захворюваності новонароджених була значно вищою у дітей, народжених матерями з ранньою маніфестацією ПЕ. Висновки. Рання прееклампсія – найважчий клінічний варіант перебігу захворювання, який асоціюється із затримкою росту плода, часто завершується індукованими передчасними пологами і призводить до гірших перинатальних наслідків. Виникнення ранньої прееклампсії може бути зумовлене порушенням інвазії трофобласта, незавершеною трансформацією спіральних артерій, а також раннім виникненням дисфункції плаценти, що призводить до гіпоксії тканин плаценти і плода, відсутності компенсаторних механізмів, посилення ендотеліальної дисфункції. Цей підтип прееклампсії дебютує рано (в ІІ – на початку ІІІ триместру) і призводить до гірших перинатальних наслідків. Пізня прееклампсія виникає у ІІІ триместрі вагітності й рідко спричинює перинатальні втрати.
Authors and Affiliations
L. Markin, O. Medvyedyeva
Информативность дооперационных обследований у пациентов с мелкоочаговими поражениями щитовидной железы
Введение. Врачи различных специальностей - эндокринологи, эндокринные хирурги, онкологи - уделяют большое внимание выбору тактики лечения малых очаговых образований щитовидной железы (ЩЖ). Цель. Выяснить информативность...
Klinisch-pathogenetische, alters-, geschlechts-, genesisbezogene Aspekte der nichtalkoholischen Fettlebererkrankung und der chronischen Hepatitis nicht-virulenten Ursprungs ohne und mit komorbider Hypothyreose; Verbesserung ihrer Behandlung
Einleitung Nicht-alkoholische Fettlebererkrankung (NAZHHP) - die häufigste Erkrankung unter alle Lebererkrankung, die durch die zunehmende Zahl von Menschen mit Übergewicht, Dyslipidämie, zunehmende Häufigkeit von Diabet...
Review of the Monograph “Biology of Diffuse Endocrine Epithelial System” written by V. V. Yahlov, I. A. Mikhailyuk, N. V. Yahlova (Ivano-Frankivsk: Symfoniya forte, 2013. 166 p.)
Introduction. Monograph «Biology of Diffuse Endocrine Epithelial System», written by V. V. Yahlov, I. A. Mikhailyuk, N. V. Yahlova considers the structure and functioning of the diffuse endocrine system, which is an impo...
Оптимізація лікування хронічного ґастриту «Мультисалем» та «Горіха грецького настоянкою»
Вступ. Інтерес до проблеми хронічного ґастриту (ХҐ) зумовлений тим, що це захворювання характеризується хронічним перебігом, важкість якого наростає, поступовою атрофією шлункових залоз, формуванням секреторної недостатн...
Застосування мельдонію для лікування хворих на діабетичну нефропатію
Вступ. Сьогодні тривалість життя хворих на цукровий діабет (ЦД) зросла у декілька разів. Та одночасно зі збільшенням тривалості життя хворих на ЦД загострилась проблема судинних ускладнень. Оскільки ендотеліальна дисфунк...