Рецептивний потенціал сцени з воротарем у трагедії Вільяма Шекспіра “Макбет”
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2013, Vol 88, Issue
Abstract
Проведено (інтер)текстуальний аналіз третьої сцени другого акту трагедії Вільяма Шекспіра з метою виявлення в ній прихованих алюзій на середньовічну містерійну п’єсу „Зішестя в ад” і пов’язану з нею карнавальну традицію сценічного блазнювання. Шляхом аудіо-візуальної реконструкції зафіксованої у тексті театральної гри розкрито рецептивний потенціал сцени, на перший погляд „відірваної” від фабульної канви трагедії. Доводиться думка, що сцена з Воротарем являє реципієнту водночас трансцендентний і реалістичний виміри п’єси. Загострення есхатологічних мотивів через проведення прихованих паралелей „Макбет – диявол”, „диявол – Воротар”, „Макбет – Воротар” засобами інтертекстуальної гри стає визначальним для „локалізації” сюжету трагедії в театральному часопросторі Лондона поч. XVII cт. та її стереоскопічної рецепції сучасниками Шекспіра.
Authors and Affiliations
Halyna Pastushuk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP464406
- DOI 10.31861/pytlit2013.88.007
- Views 80
- Downloads 0
Біографія Сократа в контексті розвитку античної драми
Біографія Сократа розглядається як своєрідний художній текст/твір, свідомо звернений філософом до всіх громадян афінського полісу, побудований в етичних і естетичних координатах, актуальних у плані розвитку античної драм...
Пародія як феномен літературної критики
Визначено особливості пародії не лише як художнього твору, а й як різновиду літературно-критичної розвідки. Зроблено висновок, що пародія, котра, за задумом її автора, має на меті показати й висміяти певні вади твору-ори...
Інтермедіальність поетики Василя Голобородька
Засобами інтермедіального аналізу вивчаються особливості взаємодії різних видів мистецтва, а саме літературного і музичного, у творчості відомого українського поета Василя Голобородька. Показано, що інтермедіальність не...
Поетика помилки в творчості Лесі Українки
Аналізується художня аберація як чинник поетики Лесі Українки в контексті її модерних шукань. Наголошено, що певні неточності на образному та метафізичному рівнях зазвичай підпорядковані пріоритету художньої правди. Запр...
Boris Poplavsky and Eugeniy Malaniuk: Typology of Expatriation as an Aspect of Cultural Allotropy
Exile existential accents are not considered to be a completely focused object. There are factors in history of cultures which are easier for understanding, proceeding from the current reality: the presence of certain cu...