Результати хірургічного лікування артеріальних аневризм комплексу передньої мозкової–передньої сполучної артерії
Journal Title: Ендоваскулярна Нейрорентгенохірургія (original) - Year 2019, Vol 27, Issue 1
Abstract
Мета – встановити особливості клінічних виявів та оптимізувати хірургічне лікування артеріальних аневризм (АА) комплексу передньої мозкової–передньої сполучної артерії (ПМА–ПСА). Матеріал та методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 267 (100 %) хворих з АА комплексу ПМА–ПСА за період з 01.01.2011 р. до 31.12.2017 р. Жінок було 143 (53,6 %), чоловіків – 124 (46,4 %). Мікрохірургічних операцій проведено 165 ( 61,8 %), ендоваскулярних – 122 ( 38,2 %). Організація надання допомоги, клініко-інструментальні обстеження, медикаментозне та хірургічне лікування проведені згідно із протоколами (наказ МОЗ України від 17.04.2014 р. № 275, EBM Guidelines 28.8.2017, Juha E. Jääskeläinen). Результати. Розрив АА діагностовано у 238 (89,2 %) хворих. Госпіталізовано до 28-ї доби з моменту розриву 181 ( 67,9 %) пацієнта. Стан хворих за рівнем свідомості при госпіталізації: ясний у 92 (34,4 %), приглушення – у 127 ( 47,6 % ), сопор – у 28 (10,5 %), кома – 20 (7,5 %). Стан пацієнтів за шкалою САК WFNS (World Federation of Neurological Surgeons grading scale of SAH): I – у 63 (23,6 %), II – у 43 (16,1 %), III – у 78 (29,2 %), IV – у 36 (13,5 %), V – у 18 (6,8 %). Зміни у психічній сфері виявлено у 87 (32,6 %) хворих, із них при негеморагічних виявах у всіх спостереженнях – 29 (10,8 %). Рухові порушення діагностовано у 116 (43,4 %) осіб, ураження черепно-мозкових нервів – у 42 (15,7 %), зокрема зорові порушення – у 28 (10,5 %), окорухові – у 5 ( 1,9 %), зорові та окорухові – у 9 ( 3,3 %). Субарахноїдальний крововилив з внутрішньомозковою гематомою виявлено у 184 (77,3 %) пацієнтів. Локалізація гематом: лобні частки – 161 (87,5 %) спостереження, ізольовано у мозолистому тілі – 15 (8,1 %) та/або у прозорій перетинці – 8 (4,4 %). Внутрішньошлуночкове поширення крововиливу діагностовано у 81 (34 %) пацієнта: 1–4 бали за шкалою Graeb – у 32 (39,5 %), 5–8 балів – у 27 (33,3 %), 9–12 балів – у 22 ( 27,2 %). Латеральна та/чи аксіальна дислокація мала місце у 28 (11,8 %) випадках. Церебральний вазоспазм у гострий період розриву спостерігали у 59,7 % пацієнтів, у «холодний» період – у 19,3 %. Розташування АА комплексу ПМА–ПСА (за M.G. Yasargil): anterior – у 50 ( 18,7 %) випадках, posterior – у 42 (15,7 %), superior – у 98 (36,7 %), inferior – у 35 (13,2 %), mixed projection – у 42 (15,7 %). Мішкоподібні аневризми виявлено у 192 (71,9 %) пацієнтів, «complex» АА – у 75 (28,1 %). Розмір АА у більшості спостережень (252 (94,3 %)) був менше ніж 15 мм. Гіпоплазія чи аплазія одного з А1-сегментів ПМА мала місце у 45 (18,9 %) хворих. Супутня соматична патологія: гіпертонічна хвороба (ГХ) – у 175 (65,5 %) пацієнтів, поєднання ГХ з ішемічною хворобою серця (ІХС) – у 117 (43,8 %), ГХ, ІХС у поєднанні із системним атеросклерозом – у 87 (32,6 %), цукровий діабет ІІ типу – у 61 (22,8 %), поєднання ГХ, ІХС, цукрового діабету та системного атеросклерозу – у 47 (17,6 %). За термінами проведення оперативного втручання розподіл був таким: невідкладні (ургентні) – у 54 ( 20,2 %) спостереженнях, термінові – у 127 (47,6 %), планові – у 86 ( 32,2 %). У 37 (68,5 %) випадках невідкладні оперативні втручання були мікрохірургічними, у 32 (59,3 %) – комбінованими. Радикальність деваскуляризації АА класу I за Raymond при мікрохірургічних операціях – 93,9 %, при ендоваскулярних – 77,5 %. Хороших результатів хірургічного лікування за GOSE вдалося досягти у 75,3 % випадків при загальній летальності 7,1 % із суттєвими відмінностями за цими показниками у групах з різними термінами проведення операції. Висновки. Виявлено, що для АА комплексу ПМА–ПСА типовою є геморагічна маніфестація захворювання з формуванням внутрішньомозкової гематоми у лобних частках, дислокаційним синдромом, проривом крові у шлуночкову систему та церебральним вазоспазмом з клінічними виявами І–ІІІ ступеня тяжкості за шкалою WFNS, руховими порушеннями (у 43,4 % випадків), ураженням черепно-мозкових нервів (у 15,7 %) та змінами у психічній сфері (у 32,6 %). Установлено залежність результатів хірургічного лікування АА комплексу ПМА–ПСА від терміну проведення операції та методу хірургічного втручання. Критеріями вибору оптимальної хірургічної тактики є тип клінічного перебігу захворювання, термін після розриву аневризми, тяжкість доопераційного стану, наявність церебрального вазоспазму, анатомо-топографічні характеристики аневризми.
Authors and Affiliations
С. О. ЛИТВАК, Л. Н. ЯКОВЕНКО
Keywords
Related Articles
- EP ID EP583038
- DOI 10.26683/2304-9359-2019-1(27)-41-57
- Views 90
- Downloads 0
Management of acute ischaemic stroke due to Sheldon catheter insertion into the right common carotid artery using the aspiration thrombectomy. A case report
Abstract Accidental carotid cannulation using a large-bore catheter is one of the complications of central venous catheter insertion, reported in 1 % of performed procedures. Management of arterial catheterization conta...
АНГИОПЛАСТИКА СО СТЕНТИРОВАНИЕМ БРАХИОЦЕФАЛЬНОГО СТВОЛА С ПРОТЕКЦИЕЙ ОБЩЕЙ СОННОЙ АРТЕРИИ
Приведено клиническое наблюдение пациента, проходившего лечение в нейрохирургическом отделении Запорожской областной клинической больницы. Больной обратился с жалобами на головную боль, головокружение, шаткость, периодич...
ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ ОПЕРАТИВНОГО ДОСТУПУ ПРИ ОПЕРАЦІЯХ КЛІПУВАННЯ АРТЕРІАЛЬНИХ АНЕВРИЗМ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Мета роботи — індивідуалізувати краніотомічний етап при операціях кліпування арте- ріальних аневризм (АА) головного мозку (ГМ) з урахуванням топографо-анатомічних та клі- нічних особливостей. Матеріали та методи. Проведе...
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ БІОЛОГІЧНОГО ЗВОРОТНОГО ЗВ’ЯЗКУ В ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВІЙ ДІЛЯНЦІ В ПРОЦЕСІ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ З УСКЛАДНЕНИМ ПЕРЕБІГОМ ГОСТРОГО ПОРУШЕННЯ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ
Мета роботи — визначити перспективи використання апаратів біологічного зворотного зв’язку в щелепно-лицьовій ділянці у пацієнтів з вираженим неврологічним дефіцитом за гемі- типом після гострого порушення мозкового крово...
РАДІОХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ АРТЕРІО- ВЕНОЗНИХ МАЛЬфОРМАЦІЙ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Мета роботи — встановити показання до радіохірургічного лікування артеріовенозних мальформацій (АВМ). Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувають 6 хворих (3 жінки і 3 чоловіки) з АВМ, які пройшли курс ст...