Семантико-стилістичне наповнення компонентів-атрактантів лексичних новотворів І. Павлюка
Journal Title: Мова: класичне - модерне - постмодерне - Year 2017, Vol 3, Issue
Abstract
У статті проаналізовано місце паронімічної атракції в словотворчій практиці І. Павлюка. Наголошено на стилістичних особливостях функціювання новотворів-атрактантів. На основі лексико-стилістичного аналізу засвідчено розширення меж сполучуваності неологізмів-атрактантів та узуальних слів до паронімічних гнізд. Із застосуванням методу компонентного аналізу описано семантику складних слів, утворених за допомогою компонентів-атрактантів.
Authors and Affiliations
Halyna Maksymchuk
Синкретизм складнопідрядних речень займенниково-співвідносного типу симетричної структури
У статті проаналізовано синкретичні семантико-синтаксичні відношення у структурі складнопідрядних займенниково-співвідносних речень симетричного типу, з’ясовано причини, що впливають на формування цих синкретичних віднош...
Подвійний предикативно-кореляційний синтаксичний зв’язок: граматична специфіка та умови реалізації
У статті висвітлено граматичні особливості й сферу реалізації одного з різновидів подвійного синтаксичного зв’язку, а саме предикативно-кореляційного. Доведено подвійну природу синтаксичного зв’язку в реченнях із займенн...
Що успадкували сучасні львів’яни від розбишак міжвоєнного часу: до питання актуалізації батярського жаргону
Статтю присвячено актуалізації батярського жаргону, одному із різновидів розмовного мовлення Львова в міжвоєнний період. Проаналізовано основні групи лексики, зафіксовані в романах Юрія Винничука «Цензор снів» (2013) і «...
Концепція російсько-українського академічного словника за редакцією А. Кримського та С. Єфремова
У статті описано підходи до написання словників у перші десятиліття ХХ ст. Розглянуто концепцію і принципи укладання російсько-українського академічного словника. Проаналізовано реалізацію концепції російсько-українськог...
Диференційні параметри експресем та регулятем у художньому тексті
У статті з’ясовано проблему контекстної логіко-інтелектуальної експресивності та входження її до сфери категорії регулятивності. Із цією метою експресивність проаналізовано у двох її виявах – інгерентному та адгерентному...