СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО-ВИРОБНИЧИМИ СИСТЕМАМИ
Journal Title: Часопис економічних реформ - Year 2019, Vol 2, Issue 34
Abstract
Постановка проблеми. У статті приводиться авторське думка щодо розробки критеріїв доці- льності управління фінансово-економічними процесами в країні. Проводяться паралелі між корисні- стю та користю управління фінансово-виробничими системами. Метою статті є обґрунтування соціально-економічної доцільності управління фінансово-виробничими системами через викорис- тання коефіцієнта соціально корисної дії виробничої системи та відображення корисності як прин- ципу пріоритетності на рівні формальної констатації факту наявності ефективності або можливого розміру заподіяного економічного збитку. Об’єктом дослідження виступає – фінансово-виробничі системи з точки зору їхньої можливості формування соціальної корисності різних рівнів її викорис- тання. Методи, використані в дослідженні: системний підхід, метод узагальнення, порівняння, ло- гічно-змістовний метод, монографічний метод, методи індукції та дідукції тощо. Основною гіпоте- зою є те, прибутковість функціонуючого підприємства залежить від варіанту економічної політики, яка формується за рахунок економічної структури і соціальної корисності сфери його виробництва, тобто його економічного коефіцієнта корисної дії. Виклад основного матеріалу. Соціальна корис- ність обґрунтовується як ключовий показник, на який потрібно орієнтуватися в прийнятті управлін- ських рішень в сфері економіки і фінансів. гомеостаз не виконує функцію оптимізації виробничої системи, а лише врівноважує співвідношення зменшення та компенсації вартості в даній системі. В результаті досягається безперервність виробництва, тобто завжди виконуються умови за наявністю позитивної вартості в кожному виробничому елементі при певному рівні невиробничого споживан- ня вартості робочої силою. Оригінальність та практичне значення дослідження полягає у розробці схеми управління виробничою системою з урахуванням соціальної корисності, а також математич- ної інтерпретації системності і гомеостазу виробничої системи. У висновках дослідження обгрунто- вано, економічні показники виробничої системи можуть використовуватися тільки для оперативної оцінки результатів діяльності, але не можуть стати базисом прогнозування соціальної результатив- ності діяльності фінансово-виробничої системи.
Authors and Affiliations
Ганна Ліхоносова
Keywords
Related Articles
- EP ID EP600454
- DOI 10.32620/cher.2019.2.03
- Views 79
- Downloads 0
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЗАПРОВАДЖУЄ РАЗОВІ ВЧЕНІ РАДИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДИСЕРТАЦІЙ ЗА PHD-ПРОГРАМАМИ
Найближчим часом в Україні почнеть- ся експеримент з атестації докторів філосо- фії, які навчалися за новими PhD- програмами, через разові вчені ради. Відпо- відну постанову ухвалив Кабінет Міністрів. Відповід...
ЭФФЕКТИВНОСТЬ И ИНТЕНСИФИКАЦИЯ ПРОИЗВОДСТВА: ОСОБЕННОЕ И ОБЩЕЕ В ЭТИХ КАТЕГОРИЯХ
В статье рассматриваются методические основы выделения инноваций и инвестиций интенсив- ного и экстенсивного типа и оценки экономической эффективности экстенсификации и интенсифи- кации общественного производства. При эт...
СИСТЕМНІ СУПЕРЕЧНОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ МЕХАНІЗМІВ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА
У статті проаналізовано сучасний стан соціально-економічних відносини України, проведено оцінку глибини і характеру протиріч, які накопичилися в даній системі. Головну увагу приділено ре- альним суперечностям, які м...
РЕГУЛЮВАННЯ ПРОСТОРУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ВІДТОРГНЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ
Для формування можливості вчасного та адекватного управлінського впливу на прояви соціально-економічного відторгнення на підприємствах, виходячи з соціально-динамічних властивостей підприємства, запропоновано усі...
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЙ КАПИТАЛ В КОНТЕКСТЕ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ И ДЕЛОВОЙ РЕПУТАЦИИ ПРЕДПРИЯТИЙ
Статья посвящена важной проблеме формирования интеллектуального капитала предприятий – увеличению доли нематериальных активов по сравнению с традиционными ресурсами. Ключевая роль в решении данной задачи отвод...