Стан фето-плацентарного комплексу при вроджених вадах розвитку плода у поєднанні із плацентарною дисфункцією

Journal Title: Neonatologìâ, hìrurgìâ ta perinatalʹna medicina - Year 2019, Vol 9, Issue 1

Abstract

<p><strong>Вступ.</strong> Удосконалення перинатальної допомоги в Україні привело до зниження ранньої неонатальної смертності, однак зниження антенатальних втрат не відбулося. Проблема антенатальної загибелі плода (АЗП) вважається актуальною, соціально значимою і недостатньо вивченою. В структурі АЗП вроджені вади розвитку (ВВР) плода складають понад п’яту частину репродуктивних втрат і їх доля щорічно збільшується. Частим ускладненням під час вагітності із ВВР є плацентарна дисфункція (ПД), яка виникає по даним різних авторів у 19% - 69%. Первинна дисфункція плаценти при ВВР має прогресуючий перебіг, наслідком якого є АЗП у різні терміни вагітності.</p><p><strong>Мета дослідження – </strong>зменшення частоти<strong> </strong>антенатальної загибелі плода<strong> </strong>у жінок із ВВР плода на підставі визначення доплерометричних показників кровоплину у фето-плацентарному комплексі (ФПК) та своєчасного їх розродження.</p><p><strong>Матеріали та методи.</strong> Стан фето-плацентарного комплексу  було прослідковано у 100 вагітних із ВВР плода в терміні 37-40 тижнів вагітності. Дослідження проводили в маткових артеріях (МА), пупкових артеріях (ПА), середньо-мозковій артерії (СМА) та аорті плода (АП) з визначенням показників індексу резистентності (ІР), систоло-діастолічного співвідношення (СДС) та пульсового індексу (ПІ). Контрольну групу (КГ) склали 25 вагітних, які народили здорових дітей.<strong></strong></p><p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Обстеження та динамічне спостереження 100 вагітних із ВВР плода дозволило діагностувати ПД у переважної кількості вагітних (41 вагітна - 41%), яка маніфестувала проявами дистресу плода у 8,0±2,71%, ЗРП у 29,76±4,46% та ЗРП в поєднанні із маловоддям у 3,24±0,91%. З метою детального аналізу можливих механізмів антенатального танатогенезу пацієнток було розподілено на дві групи – з порушеннями кровоплину у ФПК (ОГ1 - 41 вагітна), та без таких (ОГ2 - 59 вагітних). Саме вагітні ОГ1 мали прояви ПД (дистрес, ЗРП та поєднання ЗРП із маловоддям). Такий поділ дозволив побачити наступну картину порушень кровоплину.</p><p>Аналіз доплерометричних показників у МА показав, що спостерігається підвищення СДС в обох МА, при цьому ІР не мав достовірної різниці у порівнянні із КГ та вагітними ОГ2.  Однак кореляційний аналіз не вказав на наявність взаємозв’язку порушень кровоплину у МА із антенатальною загибеллю плода, що не дозволяє розглядати порушення кровоплину у МА як етап антенатального танатогенезу.</p><p>У вагітних ОГ1 виявлений достовірно високий показник  ІР  у ПА у порівнянні із КГ та ОГ2. ПІ не мав достовірної різниці у порівнянні із КГ та вагітних із ВВР без ПД.</p><p>При аналізі кровоплину у СМА виявлено достовірне зниження ПІ  у вагітних ОГ1. Значне зниження периферичного опору кровоплину у СМА може бути компенсаторною реакцією на погіршення плодово-плацентарного кровообігу та вважається скісною ознакою повнокрів’я мозку (феномен централізації кровоплину).</p><p>Аналіз доплерометричних показників у АП свідчив про підвищення ІР (у порівнянні із КГ. Підвищення ІР в аорті плода може свідчити про напруження роботи серця плода при ПД та може бути маркером формування у них вродженої кардіомегалії.</p><p><strong>Висновки. </strong>При ВВР плода у поєднанні із ПД спостерігаються більш глибокі порушення у матково-плацентарному та плацентарно - плодовому комплексах. Своєчасна діагностика порушень кровоплину дозволяє своєчасно провести розродження жінок із ВВР плода та знизити ризик АЗП.</p>

Authors and Affiliations

D. Shchurko, M. Shchurko

Keywords

Related Articles

ВИЗНАЧЕННЯ МАРКЕРІВ РОЗВИТКУ НЕКРОТИЗУЮЧОГО ЕНТЕРОКОЛІТУ В УМОВАХ ОБЛАСНОГО ПЕРИНАТАЛЬНОГО ЦЕНТРУ

<p>Резюме. Визначення маркерів некротизуючого ентероколіту (НЕК) у новонароджених на етапі перина-тального центру має дуже важливу роль у стратегіях лікування даної когорти немовлят. <br />Мета. Вивчення особливостей пер...

АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ ЦИТИКОЛІНУ У ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ В ГОСТРОМУ ПІРЕОДІ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНОЇ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

<p>У розвинених країнах гіпоксично-ішемічна енцефалопатія реєструється з частотою від 1,5 до 4 на 1000 народжених, та у 26 немовлят на 1000 народжених живими в країнах з обмеженими ресурсами. Терапевтична гіпотермія на с...

ПРИНЦИПЫ КОНСЕРВАТИВНОЙ ТЕРАПИИ С УЧЕТОМ ЛОКАЛИЗАЦИИ ЭНДОМЕТРИОИДНЫХ ГЕТЕРОТОПИЙ

<p>В работе представлены принципы консервативной терапии больных с учетом локализации эндометриоидных гетеротопий, особенностей иммунного и гормонального гомеостаза.</p><p><strong>Целью работы</strong> явилось изучение м...

Хірургічне лікування пахвинних гриж у новонароджених та немовлят за методом PIRS

<span>Питання лапароскопічного лікування пахвинних гриж у  новонароджених та дітей  першого року життя залишаються предметом дискусій. </span><span lang="EN-US">У роботі проаналізовані результати лапароскопічного лікуван...

ВПЛИВ ПОРУШЕНЬ ФОРМУВАННЯ КИШКОВОЇ МІКРОФЛОРИ, БАР’ЄРНОЇ ФУНКЦІЇ КИШЕЧНИКУ НОВОНАРОДЖЕНИХ НА ВИНИКНЕННЯ ІНФЕКЦІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ПРОБІОТИКІВ У ЇХНІЙ ПРОФІЛАКТИЦІ

<p>У статі представлені сучасні дані про роль пробіотиків у становленні зрілості травного каналу, впливу пробіотиків на профілактику запально-інфекційних захворювань травного тракту у новонароджених дітей, особливо недон...

Download PDF file
  • EP ID EP634174
  • DOI 10.24061/2413-4260.IX.1.31.2019.9
  • Views 126
  • Downloads 0

How To Cite

D. Shchurko, M. Shchurko (2019). Стан фето-плацентарного комплексу при вроджених вадах розвитку плода у поєднанні із плацентарною дисфункцією. Neonatologìâ, hìrurgìâ ta perinatalʹna medicina, 9(1), 56-60. https://europub.co.uk./articles/-A-634174