СТОСУНОК МІЖ ТІЛОМ І ПРОСТОРОМ У ДОСЛІДНИЦЬКОМУ ПОЛІ ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ: БЛЮМЕНБЕРҐОВА КРИТИКА «АНТРОПОЛОГІЄФОБІЇ» ЕДМУНДА ГУСЕРЛЯ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 13, Issue
Abstract
Мета. Запропонована на розгляд стаття спрямована на прояснення зсуву в гуманітарному пізнанні від тематики просторового повороту, оголошеного Мішелем Фуко, до перформативного повороту, що має антропологічні засади і ґрунтується на всебічному дослідженні головної ролі тіла для культурного існування, як наслідку зворотної реакції на штучність концептуального розриву між простором і тілом, що полягає переважно в ігноруванні теми тілесності, якраз прикладом такої теоретичної деформації була «антропологієфобія» Едмунда Гусcерля, яку викриває і докладно аналізує в своїй критиці Ганс Блюменберґ. Наукова новизна здійсненого у цьому дослідженні підходу полягає передусім у показі не абстрактної феноменологічної концепції як теоретичного конструкту, а самої феноменологічної діяльності, практичної роботи з вираження допредикативного досвіду та із вирішення проблем і помилок, які виникають у ході цього складного процесу. Залучення Блюменберґового аналізу дозволяє зазирнути у нотатки на полях самого Едмунда Гуссерля, які зі свого боку набувають особливого значення у зв’язку з таким практичним (перформативним) поворотом. Висновки демонструють наступний стан справ, що показує антропологічно-перформативний зсув до проблематики тіла: 1) абсолютизація простору без вказання на його зв’язок з тілесним досвідом є необґрунтованою і безґрунтовною на кшталт Гусcерлевої «антропологієфобії»; 2) оскільки сам ґрунт є метафорично вираженою антропологічною основою, через це антропологія завдяки тематизації тілесності може розкрити структурні умови пізнання; 3) це наділяє антропологію компенсаторним характером, щоб уникнути хибного дуалізму культури і природи; 4) отже, зв'язок між простором і тілом виражає Vehikel-феномен (феномен транспортного засобу) самого тіла, розміщуючи, розставляючи і зображуючи, у такий спосіб заміщуючи щось відсутнє і недоступне для безпосереднього прямого споглядання, розкриваючи просторову інфраструктуру сприйняття предмета, створюючи умови присутності, а також метафорично позначаючи границю споглядання; 5) зображення-розставлення (Darstellung) є водночас тілесним перформансом, виставою, інсценуванням та виконанням, що естетично, поетично і емфатично завжди позначається на використанні філософської мови, у нашому випадку на способі роботи з мовою філософа-феноменолога.
Authors and Affiliations
V. Prykhodko, S. Rudenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP383962
- DOI 10.15802/ampr.v0i13.125512
- Views 71
- Downloads 0
ДЕКАРТ ПРО АНТРОПОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ФІЛОСОФУВАННЯ В РАННІХ ЗАПИСАХ
Мета – знайти ключ до розуміння парадоксальності способу філософування Декарта в ході звертання до тексту "ранніх записів". Реалізація означеної мети передбачає послідовне розв’язання таких задач: звертаючись до дослідни...
THE SELF IN THE WORLD: OVERCOMING CLASSICAL DUALISM AND SHAPING NEW LANDMARKS
Purpose. Based on tracing dualistic tendencies in the history of the concept “self” formation, the paper aims to clarify in what way dualism – contradistinction of the self and sociality, in particular – is being overcom...
MYSTICAL ASPECT OF EDITH STEIN'S ANTHROPOLOGY: FROM PHENOMENOLOGY TO THOMISM
The aim of the study is to find mystical elements in Edith Stein's anthropology as a connecting principle between phenomenology and Thomism. Relying on methodological definition of philosophical mystic, as a matching of...
ANTROPOLOGICAL SKETCH OF THE SOCIAL STRUCTURE OF TRANSITIONAL SOCIETY
Purpose of the article is to create a working model of the social structure of a society with transition type, which moves from its totalitarian past to democratic organization. In our model the basis of social stratific...
ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ ПРИРОДИ НАСИЛЬСТВА
Мета. Для того, щоб послідовно розмежувати насильство, яке є завжди передусім руйнівною силою, та цивілізоване застосування сили, яке передбачає конструктивні, творчі цілі, необхідно дослідити основні можливі філософські...