SUBJECTIVITY OF LAND COMMUNITIES IN POLISH TAX LAW
Journal Title: Вiсник Львівського Університету, Серія юридична - Year 2018, Vol 67, Issue
Abstract
The subject of this work is the problem of taxation of land communities and companies supervising them, for which there are numerous doubts as regards recognizing them as taxpayers of individual taxes. The author has determined that both land communities and the companies managing real property of the community are not the taxpayers of Polish income tax, turnover tax and property tax. This applies both to the common actions carried out within the framework of the land community relating to property (e.g. give to use agricultural land or forest) and unusual actions (like to obtain compensation for expropriation land or forest). As a taxpayer the author determined natural persons who are shareholders in the community and that involve numerous practical problems. It has been also established in the work that the problems related to tax subjectivity of the land community derive from ignoring in the legislative process findings of the tax law theory relating to legal subjectivity. In turn, improvement of the current state requires amendment of existing legislation. Предметом цієї статті є проблема оподаткування земельних громад та компаній, що контролюють їхню діяльність, оскільки є низка сумнівів щодо їх визнання платниками індивідуальних податків. Ці суб’єкти у польському законодавстві є залишками соціальних відносин ХІХ століття, пов’язаних зі скасуванням феодальної власності у Східній Польщі на землях, анексованих російською та австрійською державами. Своєю чергою, чинне законодавство про правовий статус земельних громад було прийняте у 1960 роках. Також важливо зазначити, що відносно форми ці суб’єкти не змінювалися під час реформи політичної системи 1990 років. Незважаючи на появу нових інституцій у приватному та публічному праві (зокрема в адміністративному та фінансовому праві) земельні громади та компанії, що контролюють їхню діяльність залишилися, чим спричинили велику кількість проблем у теорії та на практиці. Потрібно зазначити, що ці проблеми також є важливими на практиці, тому що кількість зареєстрованих земельних громад досягла 5 100, а площа земель 107 тис. гектарів. Тому юридичний аналіз земельних громад у польському податковому законодавстві у контексті структури оподаткування є виправданим. У процесі проведення такого аналізу важливо використати теоретичну модель платника податків, розрізняючи нормативні елементи, що складають цю модель, яку розробив професор М. Каліновскі. З теоретичної моделі платника податків випливає, що раціональний законодавець при виборі певного виду платника податків повинен брати до уваги щонайменше три важливі аспекти: платник податків має знати, як правильно сплачувати податок, мати можливість здійснити оплату та мати можливість здійснювати права та обов’язки платника податків. Беручи до уваги вказані вище теоретичні узагальнення та чинне законодавство, автор дійшов висновку, що земельні громади та компанії, що контролюють їхню діяльність не є платниками податку на доходи фізичних осіб, податку з обороту та податку на майно. Автор визначив поняття фізичних осіб, які є учасниками земельної громади, та охопив низку практичних проблем. Також було встановлено, що проблеми, які стосуються суб’єктності земельної громади походять від ігнорування результатів теоретичних досліджень щодо юридичної правосуб’єктності. При цьому для розв’язання вказаних проблем, потрібні зміни у чинному законодавстві.
Authors and Affiliations
Pawel Majka
Keywords
Related Articles
- EP ID EP469084
- DOI 10.30970/vla.2018.67.180
- Views 115
- Downloads 0
ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ НАМІСНИЦТВА ТА ІНШИХ ІНСТИТУТІВ МІСЦЕВОГО УПРАВЛІННЯ ГАЛИЧИНИ У СКЛАДІ АВСТРІЇ ТА АВСТРО-УГОРЩИНИ (СЕРЕДИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТЬ) INSTITUTIONS OF GALICIA AS PART OF AUSTRIA AND AUSTRIA-HUNGARY (MID-NINETEENTH – EARLY-TWENTIETH CENTURY)
З метою удосконалення історико-правових знань про джерельну базу дослідження місцевих інститутів влади й управління Галичиною у складі Австрії та Австро-Угорщини (середина ХІХ – початок ХХ століть) досліджено найвагоміші...
КОЗАЦЬКИЙ КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМ XVIII СТОЛІТТЯ: ПРОБЛЕМА ПОДІЛУ ВЛАДИ МІЖ ПРОВІДНИМИ СУБ’ЄКТАМИ ПОЛІТИКИ
The Cossack environment of the XVIII century in the framework of the first political emigration and within the framework of the Hetmanate in the Russian Empire, views and political and legal projects aimed at the organiz...
ОЗНАКИ ТА СТРУКТУРА ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ НОРМИ: ОСНОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ THE RULE AND STRUCTURE OF THE RULE OF CIVIL LAW: BASIC METHODOLOGICAL PRINCIPLES
Досліджено ознаки і структуру цивільно-правової норми як норми приватного права. Проаналізовано специфічні ознаки, притаманні винятково цивільно-правовим нормам, визначено співвідношення між цивільно-правовими нормами та...
ЩЕ РАЗ ПРО ЗВОРОТНУ ДІЮ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ У ЧАСІ В АСПЕКТІ ОПОСЕРЕДКОВАНОЇ КРИМІНАЛІЗАЦІЇ
The article deals with the problems of argumentation of the possibility of applying the Decision of the Constitutional Court of Ukraine of 19.04.2000 «On the retroactive effect of the criminal law in time» to cases of so...
КОНРАД АДЕНАУЕР – ЛЮДИНА, ПОЛІТИК І ДЕРЖАВНИЙ ДІЯЧ (ДО 140-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ) KONRAD ADENAUER – MAN, POLITICIAN AND STATESMAN (ON THE 140TH ANNIVERSARY OF HIS BIRTH)
Проаналізовано життя і діяльність Конрада Аденауера як людини, політика і державного діяча. З націонал-соціалістами стосунки в Аденауера не склалися. У 1945 році німецька державність фактично була ліквідована. Аденауер з...