Сумний автор веселої поезії: Едвард Лір та поезія нісенітниці
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2013, Vol 87, Issue
Abstract
Досліджується художня творчість Едварда Ліра, зокрема його поетичні нісенітниці. Акцентується роль Е. Ліра в популяризації жанрової форми лімерику в царині британської та світової поезії. Проаналізовано стилістику та жанрову специфіку лірівських віршів-нісенітниць (комічні рими, каламбури, парономазії, винахідливість у правопису, створення неологізмів за принципами омофонії, абсурдність історій тощо). Простежено зв’язок особистісних рис поета з його художньою творчістю.
Authors and Affiliations
Aliona Matiychak
Keywords
Related Articles
- EP ID EP464960
- DOI 10.31861/pytlit2013.87.007
- Views 89
- Downloads 0
Культурологический дискурс рассказа А. Аверченко “Смерть африканского охотника”
Реконструюється образна концепція особистості, втілена в оповіданні А. Аверченко „Смерть африканського мисливця” (1914) крізь призму авторських ціннісних орієнтирів і психологічних трансформацій героя, який переживає дор...
Russian-Soviet Literature of the 1960s and 1970s: Motherhood in Disguise, or A Male Anti-Feminist Rethoric for what it’s Worth
Здійснюється аналіз радянської літератури періодів відлиги і застою (1960 – 1970-ті роки) з гендерної точки зору, піддається переоцінці існуюча (принаймні на Заході) парадигма сприйняття цієї літератури як анти-феміністс...
“Мертві душі”: гоголівська інтерпретація стану безумства
Парадигму безумство запропоновано розглянути як принцип градуювання всіх рівнів форми і як ключовий сугестивний жанровий конструкт „Мертвих душ”. Підкреслюється, що антропологічний вектор гоголівської уваги спрямований у...
Роман Г. Майринка “Голем” и готическая традиция в литературе
Представлен анализ романа Г. Майринка „Голем” сквозь призму готической традиции в литературе. Отмечается, что при организации повествования автор романа использует не только готический хронотоп, но и такие элементы готич...
Жанрова специфіка автобіографічного роману Александра Ґранаха “Ось іде людина” в контексті семіотики простору
Наближення автобіографічної оповіді Александра Ґранаха „Ось іде людина” до художньої літератури виявляється в її генетичному зв’язку з романом Карла Еміля Францоза „Паяц”. У центрі уваги обох текстів – опозиція між прост...