ШУТЫ, ТРИКСТЕРЫ, ДВОЙНИКИ И ИГРОВАЯ КУЛЬТУРА В ТВОРЧЕСТВЕ СИЛЬВИИ ПЛАТ
Journal Title: Сучасні літературознавчі студії - Year 2017, Vol 14, Issue 1
Abstract
У своїй творчості Сильвія Плат неодноразово звертається до міфологічних і казкових образів. Персонажі, пов’язані з низовою, народною культурою, нечисленні і виникають переважно у ранній творчості поетеси. Але навіть Джокер чи таке явище ігрової культури, як цирк, отримують у Плат міфологічні асоціації, перетворюючись на своєрідну алегорію життя. За допомогою сміху і ігрових образів поетеса намагається подолати ексзитенціальний страх смерті, перетворюючи останню в гротескний жарт. Двійники і трікстери в поезії Сильвії Плат часто мають біографічне підґрунтя, відображаючи амбівалентність і складне внутрішнє життя самої поетеси, а також її взаємини з іншими людьми, часто затьмарені зрадою і розчаруваннями. In her work Plath repeatedly uses mythological images and those from different fairy-tales. Characters associated with profane, folk culture, are not numerous and occur mostly in the early works of the poet. But even the Joker or such cultural phenomenon as the circus, obtain mythological associations in Plath’s interpretation,34 Сучасні літературознавчі студії. Літературні виміри видовищних форм культури. Випуск 14. 2017 turning into a kind of allegory of life. Through laughter and games the poet is trying to overcome the existential fear of death, turning the latter into a grotesque joke. Twins and tricksters in the poetry of Sylvia Plath often have autobiographical overtones, reflecting the ambivalence and the complex inner life of the poet, as well as her relationships with other people, often overshadowed by betrayal and unfulfilled expectations.
Authors and Affiliations
Екатерина БАРИНОВА
Keywords
Related Articles
- EP ID EP276657
- DOI -
- Views 122
- Downloads 0
ЖІНКА ЯК ТРЮК У РОМАНІ АЛАСДЕРА ГРЕЯ “БІДОЛАШНІ” (POOR THINGS, 1992)
У статті розглядається феномен конструювання жінки як трюку в романі “Бідолашні” (1992) сучасного шотландського письменника Аласдера Грея. Висвітлюються три площини, в яких наративно й ідеологічно вибудовуються і деконст...
ОБРАЗИ ПЕРСОНАЖІВ COMMEDIA DELL’ARTE У ПОСТМОДЕРНІСТСЬКІЙ ПРОЗІ (на матеріалі романів Ю. Іздрика, П. Хьоґа та Д. Рубіної)
У статті визначається роль масок commedia dell’arte у постмодерністському романі (прозі початку ХХІ століття). Автор порівнює персонажів романів Ю. Іздрика (“Воццек & воццекургія”), Д. Рубіної (“Синдром Петрушки”) та П...
ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНТЕРМЕДІАЛЬНОСТІ В ФАНТАСТИЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ
У статті зосереджено увагу на явищі інтермедіальності в фантастичному тексті, зокрема науковій фантастиці й фентезі. Встановлено, що прояви інтермедіальності у фантастиці залежать значною мірою від специфіки фантастичног...
ПОЕЗІЯ ЗМІЄЛОВА – НАСТАНОВИ ГУРУ АБО ШОУ НА МАЙДАНІ
У статті розглянуте питання взаємодії фольклорно-ігрової і авторської поетичної творчості в індійський середньовічній літературі. На матеріалі поезії маратхського автора XVI століття, Екнатха, що писав також і на гінді,...
“КЛОУН” У ЗАГОЛОВКАХ І ПЕРСОНОСФЕРІ ТУРЕЦЬКОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ
У пропонованій розвідці досліджується особливість функціонування образу клоуна у заголовках і персоносфері сучасних турецьких літературних творів і його візуалізації у турецьких різножанрових художніх текстах. Окрему ува...