ТЕРМІНОЛОГІЧНІ МАКРОФРЕЙМИ У МАС-МЕДІЙНОМУ АНАЛІЗІ СЦЕНАРІЮ ВІЙНИ: НАЗВА КОНФЛІКТУ ЯК ПРОГРАМА ЙОГО СТРАТЕГІЙ І РОЗВ’ЯЗОК
Journal Title: ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ. СЕРІЯ ЖУРНАЛІСТИКА - Year 2018, Vol 0, Issue 44
Abstract
Стаття досліджує термінологічні макрофрейми у мас-медійних дискурсах аналізу воєнного протистояння, зокрема назви сценарію конфлікту і підпорядковані їм термінологічні мережі. У групі дефінітивних характеристик російсько-української війни виокремлені означники за мірою інтенсивності протистояння (криза – воєнний конфлікт, війна), методами (гібридна – повномасштабна, пряме вторгнення), визнанням залученості сторін («громадянська війна» – міждержавний конфлікт), масштабом (локальний, міждержавний, глобальний рівень). Для мас-медійної риторики воєнного конфлікту характерна варіативність і емотивна забарвленість термінів, зумовлена їхньою контекстуальною належністю. В основу аналізу дискурсу різних груп покладено прагматичний сценарій, в якому найважливішими є рольові позиції – 1) нападник, 2) сторона захисту, 3) медіатори, посередники. Риторики безпосередніх сторін воєнного протиборства є цілковито антагоністичними, а в дискурсі вони взаємодіють за принципом контрастування. Соціокогнітивний підхід дозволяє детально проаналізувати, як терміни на означення елементів сценарію воєнних подій стають інструментами досягнення цілей. Назва конфлікту означає стратегічне програмування його результату. Семіотична визначеність дає шанс стороні, що зазнала нападу, домогтися підтримки партнерів, а також захищати свої позиції у судових інстанціях. Вибір термінологічно-дефінітивної лінії сигналізує про наміри учасників перемовин. Протягом часу воєнних дій тривав процес переорієнтування дискурсу міжнародних медій на візію «війни в Україні» як міждержавної, на противагу локальній, громадянській. Еволюція термінологічного позиціювання міжнародних інституцій та акторів позитивно корелює з їхніми рішучішими практичними діями на підтримку України.
Authors and Affiliations
Lyudmyla Pavlyuk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP554590
- DOI -
- Views 168
- Downloads 0
ІВАН ФРАНКО ТА МИХАЙЛО ЛОЗИНСЬКИЙ: ІСТОРІЯ ТВОРЧИХ ВЗАЄМИН
На основі тогочасної періодики, епістолярних і мемуарних джерел розглянуто міжособистісні та творчі взаємини Івана Франка та Михайла Лозинського. Висвітлено їхню багатогранну співпрацю (перекладацьку, публіцистичну, наук...
ТРАНСФОРМАЦІЯ ЖАНРУ НАРИСУ У НОВИХ МЕДІА
Стаття присвячена проблемам та перспективам розвитку й подальшої трансформації подорожнього нарису. Розглянуто особливості створення матеріалу, який був би затребуваним аудиторією; визначено комплекс чинників, які обумов...
ІСТОРИЧНІ Й ГЕОПРОСТОРОВІ ПАРАЛЕЛІ В ДИСКУРСІ АНАЛІЗУ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ВОЄННОГО КОНФЛІКТУ
У статті проаналізовано риторичний потенціал порівняльних конструкцій у мас-медійному дискурсі аналізу воєнного конфлікту. Виокремлено групи образів-аналогів за особливостями їхнього хронотопу. Розглянуто способи реаліза...
ПОТЕНЦІАЛ КОМІКСУ ЯК МЕДІАПОВІДОМЛЕННЯ: НА ПРИКЛАДІ ТЕКСТІВ ПРО ЗБРОЙНУ АГРЕСІЮ РФ НА ДОНБАСІ («КІБОРГИ» ТА «ПЕРЕХРЕСТЯ. ДЕВ’ЯТЬ ІСТОРІЙ ПРО ВІЙНУ ТА НАСИЛЬСТВО»)
Статтю присвячено аналізу коміксу як різновиду медіаповідомлення. На прикладі «Кіборгів» та «Перехрестя. Дев’ять історій про війну і насильство» проаналізовано інформаційну функцію коміксу та його потенціал у висвітленні...
РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ТА РОЗ’ЯСНЕННЯ КОНЦЕПТІВ «ЄВРОПА» ТА «РОСІЯ» НА СТОРІНКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ
Окреслено концептуально-змістову структуру геостратегічної тематики в україн- ській пресі на основі концептів «Європа» і «Росія», які мають певні параметри та кате- горії. З’ясовано, що упродовж 2000−2014 рр. українська...