ТРАНСФОРМАЦІЯ ГЕНДЕРНОЇ ДИХОТОМІЇ ДУХУ I ТІЛА В ФІЛОСОФІЇ ТА КУЛЬТУРІ ПОСТМОДЕРНУ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 14, Issue
Abstract
Мета. Виділення теоретичних підстав концептуальної реконструкції дихотомії "дух-тіло"у смисловому полі філософії та культурі постмодерну; визначення місця даної дихотомії у процесах переходу філософії від некласичної до посткласичної, культури-докультуральних форм постмодерну. Теоретичний базис. Мінливі системи постпарадігмальних стосунків, радикально трансформуючи життя людини у світі постмодерну, репрезентують наявні трансформації фундаментальних понятійних схем. Для постсучасних філософів дихотомія "дух-тіло" більше не означає тлумачення окремих субстанцій, але розробку стосунків між ментальними та фізичними властивостями. Філософи-феміністи стверджують, що опозиція "дух-тіло" посідає особливе місце у низці класичних дихотомій, оскільки саме вона має ключове значення в патріархатних концепціях маскулінності та фемінності. Тіло і тілесність постають у постмодерні домінуючими темами не тільки в філософії та високій "культурі, а й у масовій культурі; до того ж акцент на їх загальних наративах й інтертекстах свідчить про фундаментальні трансформації, що відображають "умову" постмодерну. Наукова новизна дослідження полягає в розкритті специфіки концептуальної реконструкції дихотомії "дух-тіло" в якості філософської опозиції, що поєднюється з постмодернізмом і реалізовується в соціальних практиках масової культури. У роботі відбивається ідея концептуальної реконструкції абсолютів класичних дуальностей у їх корелятивному зв’язку із культурною логікою постмодерну наприкінці 20 – початку 21 ст. Висновки. При переосмисленні дихотомії "дух-тіло" тіло теоретизується як когнітивний агент з бажаннями, незалежними від розуму. У постмодерні тіло є і джерелом чарівності, і відрази та руйнування, і відновлення. Втім із зростанням фактора візуалізації і зі змінюванням статусу "високої" культури відбувається "поворот" в статусі масової культури: нині і перша, і друга мають безліч загальних дискурсів, наративів та інтертекстів.
Authors and Affiliations
O. P. Vlasova, Y. V. Makieshyna
Keywords
Related Articles
- EP ID EP449532
- DOI 10.15802/ampr.v0i14.150751
- Views 97
- Downloads 0
ФІЛЬМИ ЖАХІВ У НЕСВІДОМИХ АНТРОПОЛОГІЧНИХ СТРАТЕГІЯХ БІОВЛАДИ
Мета. Стаття присвячена розгляду фільмів жахів як форми антропологічної кризи масової культури, які породжують специфічні сенси та об’єктивуються у способах контролю та управління суспільством споживання, а також виступа...
ЭКЗИСТЕНЦИАЛЬНЫЙ ВЫБОР. ЭССЕ О ТРЕХ АФРИКАНЦАХ (РАЗМЫШЛЕНИЯ НАД ИСПОВЕДЬЮ АВГУСТИНА)
Цель. На жизненном примере великого христианского подвижника Аврелия Августина и на основании его «Исповеди» автор эссе предполагает рассмотреть проблемы экзистенциального выбора, меняющего жизненный путь человека и выяв...
"Я ЗАПАЛЮ СВОЮ СВІЧУ ВІД ВАШОЇ ...": АНТРОПОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СУЧАСНИХ БІБЛІОТЕЧНИХ ПОСЛУГ ДЛЯ ВЧЕНИХ
Актуальність. Інтеграція знань і комунікацій, рух за відкритий доступ до знань призводять до появи чинників, що оновлюють філософію функціонування та розвитку бібліотек університетів. Виникає потреба осмислення новацій,...
СИМВОЛІЧНИЙ ЛАНДШАФТ СВІДОМОСТІ: ЛЮДИНА МІЖ РЕПРЕЗЕНТАЦІОНІЗМОМ, ФУНКЦІОНАЛІЗМОМ І РЕЛЯТИВІЗМОМ
Мета. Дослідження спрямоване на з’ясування змін інтерпретації символу в контексті онтологічного повороту в антропології культури і філософській антропології та їх кореляції з функціонуванням смислового поля культури й зо...
THE SOCIO-ANTHROPOLOGICAL IDEAS IN THE AMERICAN CRITICAL REALISM (GEORGE SANTAYANA)
Purpose. The purpose of the article is to analyze George Santayana’s socio-anthropological ideas, which are presented in his works The Life of Reason: or The Phases of Human Progress and Dominations and Powers: Reflectio...