ТРАНСФОРМАЦІЯ ОБРАЗУ КЛОУНА В РОМАНІ ГЕНРІХА БЕЛЛЯ “ОЧИМА КЛОУНА”
Journal Title: Сучасні літературознавчі студії - Year 2017, Vol 14, Issue 1
Abstract
У статті представлений аналіз роману Генріха Белля “Очима клоуна” (“Ansichten eines Clowns”, 1963) через розкриття персоносфери твору, зокрема у спробі охарактеризувати складну і багатозначну фігуру блазня в образі головного героя Ганса Шніра. У монолозі протагоніста, спостережливого й іронічно-чутливого комічного актора, демаскуються оманливі умовності суспільного життя, пронизаного ідеологічними псевдоідеалами повоєнної ФРН 1950‐1960‐х рр. Глибокий критичний погляд клоуна сягає політики, економіки, релігії та мистецтва, демонструючи цинізм цивілізації загалом і лицемірство німецької повоєнної дійсності зокрема. Натомість невіруючий Ганс відстоює справжню християнську позицію любові, людяності і милосердя, ухиляючись від показових фальшивих норм пристойності й моралі. The article analyzes Heinrich Böll’s novel Ansichten eines Clowns (1963) through identifying the system of characters aimed at characterizing the complicated and polysemantic figure of the protagonist Hans Schnier. In his monologue, the bservant and ironically-perceptible comedian unmasks deceptive conventions of public life impregnated with ideological quasi-ideals of post-war FRG in the 1950s and 1960s. The clown’s penetrating look touches upon politics, economics, religion and art demonstrating the cynicism of civilization as a whole and the hypocrisy of the German postwar reality, in particular. Irreligious Hans himself speaks from truly Christian position of love, humaneness and mercy avoiding generally accepted norms of propriety and morality.
Authors and Affiliations
Т. А. КИРИЛОВА
Keywords
Related Articles
- EP ID EP276714
- DOI -
- Views 234
- Downloads 0
ФЕНОМЕН ЮРОДСТВА В ПОЕЗІЇ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
У статті викладена концепція юродства у спадку Тараса Шевченка та наголошено на її родовій спорідненості з пророцтвом та біблійним уявлення про служіння месії. Визначена парадигматика цієї соціальної маски, охарактеризов...
МЕТАДРАМАТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ БЛАЗНЮВАННЯ В ДРАМАТУРГІЇ МИКОЛИ КУЛІША
У статті вперше розглядається творчість Миколи Куліша у світлі теорії метадрами. Метою дослідження є виявлення авторської рецепції театру, основою якої служить концепт блазня. Основну увагу зосереджено на п’єсі “Вічний б...
ТРАНСФОРМАЦІЯ ОБРАЗУ КЛОУНА В РОМАНІ ГЕНРІХА БЕЛЛЯ “ОЧИМА КЛОУНА”
У статті представлений аналіз роману Генріха Белля “Очима клоуна” (“Ansichten eines Clowns”, 1963) через розкриття персоносфери твору, зокрема у спробі охарактеризувати складну і багатозначну фігуру блазня в образі голов...
ОБРАЗ ХЕЙОКИ-СВЯЩЕННОГО КЛОУНА У РОМАНІ «ТАНЦІВНИК ПО ТРАВІ» СЮЗАН ПАУВЕР
Стаття присвячена дослідженню використання традиційного для народу лакота образу священного клоуна хейоки у літературній творчості Сюзан Паувер. У романі «Танцівник по траві» письменниця накладає одна на одну мейстрімну...
ТРЮК, АТРАКЦІОН І ГРОТЕСК У ПОЕТИЦІ РОМАНУ ЮРІЯ ВИННИЧУКА “ТАНГО СМЕРТІ”
У статті розглянуто прийоми постколоніальної деконструкції ідеологічних культів у романі “Танго смерті” Ю. Винничука: гротескові перебільшення характеристик персонажів, «очуднення» зображених подій, перелицювання напруж...