УКРАЇНСЬКА ФОРТЕПІАННА ЕЛЕГІЯ ПОЧАТКУ ХХ СТ. У КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РОМАНТИЗМУ
Journal Title: Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія «Мистецтвознавство» - Year 2017, Vol 0, Issue 36
Abstract
<strong>Мета дослідження.</strong> У статті розкривається специфіка романтичного стилю в українській фортепіанній музиці на прикладі елегій, які розглядаються у контексті європейського романтизму. Елегії М. Лисенка, Я. Степового та С. Людкевича, написані на початку ХХ ст., порівнюються з елегіями західноєвропейських та російських романтиків (Ж. Массне, Е. Ґріґа, А. Аренського). М<strong>етодологію</strong> дослідження складають: концепція еволюції українського романтизму Л. Корній (для обґрунтування стильових узагальнень); теоретичний метод моделювання (для побудови аналогій між жанрово-стильовими принципами європейських та українських романтиків); історично-порівняльний метод (для визначення спільних та відмінних жанрово-стилістичних ознак в елегіях українських та зарубіжних авторів). <strong>Наукова новизна</strong> роботи полягає у розгляді української фортепіанної музики (зокрема, жанру елегії) у контексті європейського романтизму з метою вияву специфіки романтичного стилю. <strong>Висновки.</strong> Доведено, що романтизм в українській фортепіанній музиці розвивався на основі органічної взаємодії національного та інонаціонального стильових компонентів. Створюючи зразки жанру елегії, українські композитори орієнтувалися на творчість західноєвропейських чи то російських романтиків, спиралися на жанрово-інтонаційні джерела українського фольклору та переосмислювали характерні художні тенденції епохи крізь призму національного музичного світовідчуття. Квінтесенцією романтичного стилю в українській фортепіанній музиці початку ХХ ст. стала Елегія С. Людкевича, в якій композитор створив український національний варіант цього жанру.
Authors and Affiliations
Ольга Лігус
Keywords
Related Articles
- EP ID EP539775
- DOI 10.31866/2410-1176.36.2017.157683
- Views 54
- Downloads 0
МАСОВЕ СВЯТО ЯК ЗАСІБ ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ В РАДЯНСЬКУ ДОБУ
У статті досліджуються особливості системи масових свят, яку впроваджувала радянська влада в Києві з метою політико-виховної роботи з населенням та формування колективного свята ідеологічного характеру. Таким чином, на п...
КУРС «КРЕАТИВНЕ МИСЛЕННЯ В РЕЖИСЕРСЬКІЙ АРТ-ПРАКТИЦІ»: ІННОВАЦІЯ ЗМІСТОВО-ДИСЦИПЛІНАРНОГО ОНОВЛЕННЯ ФАХОВОГО ЗНАННЯ
<strong>Мета роботи </strong>– детально окреслити змістову проекцію курсу «Креативне мислення в режисерській арт-практиці», котрий в якості увиразнення образу обраної професії,<strong><em> </em></strong>професійної компе...
НА ШЛЯХУ ПІЗНАННЯ ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКОГО МУЗИЧНОГО ФОЛЬКЛОРУ (науково-дослідницькі здобутки О. П. Макаренка)
У статті розглядаються науково-дослідницькі здобутки Макаренка Олександра Петровича – кандидата мистецтвознавства, доцента, знавця музичного фольклору південноукраїнського краю. Результати його наукових досліджень знайшл...
КОМУНІКАТИВНА ФУНКЦІЯ КОСТЮМА В УМОВАХ КУЛЬТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
Розглянуто особливості комунікативної ролі костюма в гармонізації дизайнерських рішень з особливостями сприйняття одягу споживачами цільової групи. Представлено характеристику періоду соціально-культурних трансформацій т...
АСПЕКТИ ФОЛЬКЛОРНОЇ СИМФОНІЗАЦІЇ В ОРКЕСТРОВІЙ ТВОРЧОСТІ ЛЕВА КОЛОДУБА НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ КАМЕРНОГО ЦИКЛУ «СІМ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСЕНЬ»
<div><strong>Мета роботи</strong> – здійснити дослідження особливостей фольклорної симфонізації в оркестровій творчості Л. Колодуба на основі музикознавчого аналізу камерного струнного циклу «Сім українських народних піс...