УМОВИ ІСТОРИЧНОСТІ ЛЮДИНИ ТА ЛЮДЯНОСТІ ІСТОРІЇ ЗА ЯСПЕРСОМ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2017, Vol 12, Issue
Abstract
Мета. Дослідження спрямоване на осмислення ідеї Ясперса щодо незалежного самовизначення неординарної, самобутньої особистості як головної умови людяності історії та історичності людини. Методологічною основою дослідження є ідейна спадщина Карла Ясперса, а також роботи вітчизняних та західних дослідників, осмислені з використанням історичного, логічного та компаративного принципів історико-філософського аналізу, що дозволило теоретично реконструювати культурно-історичний контекст, філософсько-теоретичні витоки та світоглядні інтенції поглядів німецького філософа. Наукова новизна. У ході аналізу показано, що у своїй концептуальній єдності головні поняття філософії Карла Ясперса спрямовані на визначення та обґрунтування головної умови історичного динамізму та гуманізму – наявності неординарної, самобутньої особистості, здатної до породження нових смислів, що згодом можуть перетворитися на універсальні цінності, які і нададуть нових імпульсів суспільству та зумовлять його подальшу гуманізацію. Висновки. Аналіз показує, що основні концепти філософії Ясперса іманентно підпорядковані обґрунтуванню умов людяності історії та історичності людини. У своїй єдності вони дозволяють більш гостро та адекватно усвідомити зв’язок між динамізмом і гуманністю суспільства з наявністю в ньому неординарних особистостей, самобутніх індивідів, здатних генерувати унікальні смисли, які з часом можуть стати універсальними цінностями, що відкриють перед суспільством нові можливості розвитку. Створення й культивація умов, сприятливих для появи та існування непересічних особистостей, є основним запобіжником для численних і небезпечних викликів, що загрожують людству. І навпаки, якщо людина не матиме таких умов, вона буде схильна до будь-якого тоталітаризму, покірливого слідування за вождями до загальних нещасть та особистих злочинів.
Authors and Affiliations
V. V. Khmil, O. M. Korkh
Keywords
Related Articles
- EP ID EP259874
- DOI 10.15802/ampr.v0i12.119143
- Views 77
- Downloads 0
PHILOSOPHIC AND CLINICAL DISCOURSE OF THE TWENTIETH CENTURY
The purpose is to identify common and distinctive features of concepts and methodology of the problem of subject within different discourses, implicitly or explicitly relevant to the definition of "clinical" mode of huma...
САМІСТЬ У СВІТІ: ПОДОЛАННЯ КЛАСИЧНОГО ДУАЛІЗМУ ТА ФОРМУВАННЯ НОВИХ ОРІЄНТИРІВ
Мета. Простеживши дуалістичні тенденції в історії формування концепту самості, з’ясувати, яким чином у феноменологічному та герменевтичному підходах до самості долається дуалізм, зокрема протиставлення самості та соціаль...
HISTORICAL-PHILOSOPHICAL-LEGAL RESEARCH OF THE PHENOMENON OF THE GENDER AS THE FACTOR OF THE SOCIAL STATUS OF THE UKRAINIAN WOMAN
Topicality. Under the conditions of Ukraine’s integration into the European community, there is an urgent need to restructure all social institutions, freeing them from all forms of discrimination, including on the basis...
CONDITIONS OF HISTORICITY OF HUMAN EXISTENCE AND HISTORY HUMANITY ACCORDING TO JASPERS
Purpose. The research is aimed at understanding Jaspers' ideas concerning independent self-determination of a special and distinctive identity as a main condition of history humanity and historicity of human existence. T...
BODY AND SPACE RELATIONSHIP IN THE RESEARCH FIELD OF PHENOMENOLOGICAL ANTHROPOLOGY: BLUMENBERG’S CRITICISM OF EDMUND HUSSERL’S “ANTHROPOLOGY PHOBIA”
Purpose. The article suggested for consideration is aimed at clarifying the shift in human perception from the spatial turn announced by Michel Foucault, to a performative turn. The performative turn has an anthropologic...