Варшавське повстання 1944 р. в контексті його передумов, причин та наслідків
Journal Title: Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету - Year 2018, Vol 50, Issue
Abstract
У статті досліджується проблема Варшавського повстання 1944 р., в контексті його передумов, причин та наслідків, що було частиною операції «Буря». Встановлено, що ключовими воєнно-політичними передумовами Варшавського повстання було потрапляння Польщі влітку 1944 р. у сферу дій радянської армії (РА) та політичного впливу СРСР внаслідок розгрому групи армій «Центр» і виходу РА до території Польщі, а також утворення 21 липня 1944 р. у Москві Польського комітету національного визволення (ПКНВ) на противагу еміграційному уряду С. Миколайчика. Аналіз воєнних передумов Варшавського повстання 1944 р., врахування очевидної переваги РА у силах і засобах після розгрому групи армій «Центр», наявності південних плацдармів на західному березі Вісли, ситуації всередині німецького вищого військового командування після замаху на А. Гітлера 20 липня 1944 р. та становища німецьких військ на варшавському напрямку наприкінці липня, наявних у Варшавській окрузі кількадесят тисяч бійців Армії Крайової (АК), формують висновок, що на початку серпня РА була здатна у короткостроковій перспективі звільнити Варшаву від німців. Проте в ніч на 1 серпня наступ РА було призупинено до 9 вересня, в чому, зважаючи на вищезазначені воєнно-політичні передумови повстання, вбачається політична мотивація Кремля через задуми про комуністичне майбутнє Польщі та усунення політичної конкуренції шляхом знищення АК руками німців. Незважаючи на несприятливі обставини, недостатню озброєність повсталих, значну перевагу німецьких військ над повсталими у силах і засобах ведення бойових дій, повстанці опанували близько третини території Варшави, включно з частинами правобережної Праги й Чернякува з виходом до берега Вісли, що давало оперативні можливості для її форсування РА з її східного берега. Проте, внаслідок відсутності допомоги з боку РА до початку її наступу на Прагу 9 вересня 1944 р., неможливості дієвої допомоги з боку союзницьких сил та суттєвої переваги німецьких військ Варшавське повстання 1944 р. завершилося поразкою і значними людськими жертвами.
Authors and Affiliations
В. І. Лущай
Keywords
Related Articles
- EP ID EP514986
- DOI 10.26661/swfh-2018-50-054
- Views 76
- Downloads 0
Дихотомія партійно-радянського терору проти колишніх учасників добровольчих військових формувань як видової ідентичності уявної спільноти
У статті досліджується дихотомія фабрикування правоохоронними структурами типових контрреволюційних організацій, що виявлялась у поєднанні антагоністичних сил часів громадянської війни як-то колишніх білогвардійців та че...
Типологія державних утворень на українських землях періоду Української національної революції 1917 – 1921 рр. Ч. 1.
У статті впроваджується до наукового обігу й апробовується авторська концепція типології державних утворень на українських землях, крізь призму якої пропонується погляд на революційний період 1917 – 1921 рр. Проводиться...
Деятельность инженера В.Д. Никольского в контексте создания Северо-Крымского канала
В статье, на основании материалов Государственного Архива Республики Крым, а так же по материалам изданий крымских профильных организаций Государственного комитета Украины по водному хозяйству, освещается деятельность ин...
КОНСТРУЮВАННЯ ОБРАЗУ ЗАХОДУ У РАДЯНСЬКИХ ЖІНОЧИХ ЖУРНАЛАХ (1960-1980-ті рр.)
У статті аналізуються основні радянські періодичні видання для жінок та досліджується процес формування на їхніх сторінках образу західного світу у роки ―холодної війни‖. На прикладі журналів ―Робітниця‖ та ―Радянська жі...
СВІТЛИНА “КОМБАТ”: МІФ І РЕАЛЬНІСТЬ (НАУКОВО-ПОПУЛЯРНИЙ НАРИС)
У статті розкривається історія відомої фотографії ―Комбат‖ Макса Альперта. Розглядаються різноманітні версії її появи, описуються пошуки прототипу зображеного на ній командира, місця, часу і обставин фотографування. Уваг...