ВІД СТРАТЕГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА ДО ПРАГМАТИЗМУ: ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ СТОСУНКИ В 2005-2017 РР.
Journal Title: Уманська старовина - Year 2018, Vol 1, Issue 1
Abstract
Натхненням для написання цієї статті була поява публікації Войцеха Конончука (Konończuk, 2018) в журналі «Nowa Europa Wschodnia» («Нова Східна Європа»), в якій він поставив перед польськими політиками завдання перевірити так звані «доктрини Гедройця» (Giedroyc, 1994). Текст викликав полеміку серед дослідників цієї проблематики в наступному номері «Нова Східна Європа». У даній статті здійснено аналітичний огляд найважливіших подій, що впливають на якість двосторонньої політики, та зроблено спробу оцінити важливість цього періоду для двосторонніх відносин. Після вступу Польщі до Європейського Союзу відносини з Україною почали виразно розвиватися від стратегічного партнерства до відносин, які можна назвати «прагматичними». Українсько-польські відносини в 2005-2017 роках характеризувалися змінною інтенсивністю. Окремі етапи цих відносин залежали від внутрішньої ситуації в обох країнах та зовнішніх чинників, насамперед, від позиції Росії та Європейського Союзу. Незважаючи на багато зусиль, а також заяв верхівок, великі труднощі спостерігались у подоланні взаємної недовіри та історичних суперечок (питання інтерпретації подій на Волині в 1943 році, злочинами ОУН-УПА на Волині та питаннями пам'яті жертв, а також інтерпретації значення ОУН-УПА та її лідерів в історії Польщі та України). Аналіз дає змогу сформулювати висновок про те, що у сфері двосторонніх відносин у період з 2005 по 2017 р. відбулося чітке переформатування взаємин, що викликало видимі поточні труднощі у двосторонньому діалозі. Двосторонні відносини вийшли на якісно інший рівень. Вони перевірялися і зіткнулися з прагматизмом – викликом з боку складної внутрішньої та міжнародної ситуації. В умовах тісних соціально-економічних зв'язків, пов'язаних з трудовою міграцією українських громадян до Польщі та одночасно складними проблемами в історичній політиці обох країн, взаємини вийдуть на складний етап. Необхідним є розумне реформування двосторонніх відносини.
Authors and Affiliations
Катажина Єндращик
Keywords
Related Articles
- EP ID EP491920
- DOI 10.31499/2519-2035.5.2018.146753
- Views 111
- Downloads 0
ПОЛІТИКА СРСР ЩОДО ТУРЕЧЧИНИ ТА ІРАНУ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
В статті досліджено особливості політики СРСР щодо Туреччини та Ірану після Другої світової війни в контексті геополітичних устремлінь Радянського Союзу: бажання отримати бази в Туреччині і в Середземному морі, і доступ...
НІМЕЦЬКЕ КОЛОНІАЛЬНЕ ЛОББІ І ПОЛІТИКА ОТТО ФОН БІСМАРКА
У статті проаналізовано характер і особливості колоніальної політики рейхсканцлера Німецької імперії Отто фон Бісмарка. Відзначено, що на перших порах після об’єднання німецьких земель ідея колоніальної експансії не кори...
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ В РОЗРОБЦІ СТРУКТУРИ, КОНТЕНТУ ТА ВЕБ-ДИЗАЙНУ МУЗЕЙНИХ САЙТІВ
В статті розглядаються питання використання мережі Інтернет як ефективного середовища для популяризації музейних колекцій. Проаналізовано особливості створення музейного сайту, що вимагає адаптації і доопрацювання під му...
РОЛЬ ПАРТІЙНО-ДЕРЖАВНОЇ НОМЕНКЛАТУРИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР НА ОСТАННЬОМУ ЕТАПІ ХРУЩОВСЬКОЇ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ (ПЕРША ПОЛОВИНА 1960-Х РОКІВ)
Стаття розкриває складні особливості переходу від сталінської моделі розбудови соціалістичного суспільства з властивими їй тоталітарними характеристиками до ліберально-демократичного облаштування суспільного життя постст...
МАЛОВІДОМИЙ УМАНСЬКИЙ ОКРУГОВИЙ СОБОР УАПЦ 1927 РОКУ
У статті вперше в історіографії привертається увага до неактуалізованого досі феномена українського церковно-визвольного руху на Уманщині, зокрема, до існування та діяльності структур УАПЦ в зазначеному регіоні у 1920-ті...